Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» пропонуємо до вашої уваги унікальний напрестольний покров кінця XVII ст. (КПЛ-Т-898).

Покров для церковного престолу, на якому здійснюється таїнство Євхаристії, виготовлено із цупкого полотна та суцільно розшито срібними і золотними нитками. Усю площину виробу заповнює рослинний візерунок, виконаний золотними нитками прикріпною рахунковою технікою по високому підстеленню. В його основі – зображення витких пагонів із плодами граната у повздовжньому і поперечному розрізах. Вільне тло між орнаментальними мотивами зашито сріблом. Угорі розміщено гаптований образ «Покрова Богородиці», що майстерно вписано у середину квітки з заокругленими пелюстками. Краї виробу декоровані променистими медальйонами із погрудними зображеннями святителів.

Видовжена форма напрестольного покрову характерна для української церковної практики XVII – середини XVIII ст. Згідно із писемними джерелами того часу, престол мав два типи накриттів: зверху і для огортання за периметром.

Згідно писемним джерелам того часу, престол мав два типи накриттів: для огортання за периметром і накриття зверху. Покров з колекції Заповідника належить до бічних запинань, які за аналогією до чільної сторони вівтаря у латинському обряді, часто із живописними або скульптурними зображеннями, називалися «антипендіони», «антипеди» (з латинської «antіpendium» – «передня заслона»). Залежно від ступеня урочистості богослужіння (святкове, повсякденне, поминальне) антипендіони шили із золототканих матерій, оксамиту, шовку або полотна; також декорували гаптованими хрестами та сюжетними композиціями.

Техніка і стилістика гаптування покрову з колекції Заповідника дозволяють віднести його до кола виробів львівських цехових майстрів кінця XVII ст.

Варивода А.Г., к.і.н., провідний н.с.

Підписи до ілюстрацій:

1. Покров-антипендіон. Кінець XVII ст. Полотно, золотні, срібні, шовкові нитки. 238,0×93,0 см. КПЛ-Т-898

2. «Покрова Богородиці». Фрагмент верхньої частини покрову-антипендіону. КПЛ-Т-898