Визначна пам’ятка зодчества Давньої Русі – Успенський собор Києво-Печерської лаври – за понад дев’ятистолітню історію свого існування багато разів змінював свій зовнішній і внутрішній вигляд.

З метою відродження цілісності архітектурного ансамблю Лаври протягом 1998-2000 рр. було відтворено Успенський собор на його історичному місці у формах кінця XVIII ст.. Відновлено конструкції стін, покрівлю будівлі. Влаштовано внутрішні комунікаційні мережі. Живопис, що зберігся на стінах вівтарної частини приділу св. Іоанна Богослова, Михайлівського приділу – відреставровано не в повному обсязі, частково відтворено живопис на внутрішніх стінах. Виконано комплекс робіт з благоустрою, прилеглої до собору території.

У 2010-2014 рр. продовжено роботи з відтворення інтер’єру  Успенського собору.

Проект відтворення інтер’єрів Успенського собору було розроблено за державною програмою та затвердженою «Концепцією відтворення стінопису Успенського собору Києво-Печерської Лаври».

Для своєчасного виконання реставраційно-відновлювальних робіт в інтер’єрах Успенського собору було проведено хіміко-технологічні обстеження. Розроблено науково-проектну документацію на оздоблення інтер’єрів Собору та облицювання стін мармуровими панелями. Надано технологію на проведення робіт з підготовки поверхні стін під живопис.

Відповідно до проектних рішень Генеральним підрядником ЗАТ «Укрреставрація» разом з залученням художніх майстерень виконано розпис стін середохрестя, парусів та барабану центральної частини Собору. Всі художні та реставраційні роботи забезпечувались хіміко-технологічним супроводжуванням.

Фахівцями фірми «Україна-Реставрація» виконано позолоту живопису, ліпного декору й стін центральної частини середохрестя. Місця застосування позолоти визначались ще на етапі розробки форескізів стінопису, однак більш детально міра необхідності позолоти була визначена у ході розробки та затвердження ескізів і реалізації стінопису в натурі.

У  приділах св. Іоанна Богослова та Андрія Первозванного розпис стін проведено відповідно до затвердженої «Концепції відтворення стінопису Успенського Собору Києво-Печерської Лаври» з максимальним застосуванням традиційних матеріалів та технологій.

Виконано комплекс робіт по обстеженню й приведенню до робочого стану систем електромереж, охоронної та пожежної сигналізації, так як тривалий час ці системи не експлуатувались. Обстежено стан покрівлі та проведено її ремонт.

У 2013 році на підставі креслень академіка Федора Григоровича Солнцева, який у середині ХІХ століття відобразив у кольорі інтер’єр Успенського собору з усіма приділами та їх іконостасами відтворено загальний вигляд та склад ікон іконостасу в ім’я св. Іоанна Богослова.

Іконографічна система іконостасу є втіленням ідеї увічнення слави Христової. Важливим доповненням всіх зображень в іконах іконостасу св. Іоанна Богослова є написи, відтворені відповідно до Лаврського списку №183; у відповідності до цього ж списку виконано і порядок розташування ікон.

Завершено роботи з відтворення стінопису у жертовнику, галереї ктиторів, архімандритів та притвору.

Успенський собор – церква спільного використання Заповідника і Свято-Успенської Лаври.

У  період 2012-2015рр. виконувались також роботи, замовником яких виступала Свято-Успенська Лавра.

Виконані роботи з художнього розпису стін та склепінь вівтарної частини середохрестя та приділу Іоанна Богослова, завершено влаштування мармурових панелей на стінах середохрестя.

Виконано ремонтно-реставраційні роботи на фасадах та барабанах куполів Успенського собору. Відновлено роботу  системи сніготанення на покрівлі.

У жовтні 2015 р. розпочалась реалізація громадської ініціативи, яку протягом кількох десятиліть висловлювали українські історики, архітектори та науковці з відновлення надгробка видатного українця князя Костянтина Острозького, похованого у 1531 році в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

Для реалізації цього проекту створено Громадський українсько-литовський оргкомітет з відновлення надгробного пам’ятника князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, співголовами якого є народний депутат України Микола Томенко і Надзвичайний і Повноважний посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс.

За результатами конкурсу визначено скульпторів – виконавців спільного україно - литовського проекту. Ними стали Олексій Сидорук, Борис Крилов («Творча майстерня Сидорука та Крилова») та Арунас Сакалаускас – професор, завідувач кафедри візуального дизайну Клайпедського факультету Вільнюської академії мистецтв.

Колективом архітекторів та українських і литовських істориків розроблено концепцію відтворення надгробного пам’ятника відповідно до якої розроблено макет надгробного пам’ятника.

На громадське обговорення виноситься концепція і макет надгробного пам’ятника князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.