Велика лаврська дзвіниця

Побудована в 1731–1745 рр. у класичному стилі. До її появи в Лаврі існували лише дерев’яні «звонниці», що були знищені в 1718 р. великою пожежею. У 1721 р. на замовлення лаврського керівництва архітектор Федор Васильєв розробив проект п’ятиярусної цегляної дзвіниці заввишки 88 м. Однак будівельні роботи розпочали лише через десять років під наглядом іншого архітектора – Йогана Готфріда Шеделя, який значно переробив попередній проект: прибрав один з ярусів і збільшив висоту дзвіниці до 96 м 52 см, завдяки чому вона на довгий час стала найвищою мурованою спорудою Східної Європи. На її будівництво витратили близько 5 млн цеглин та 20 тис. т вапна. Фундамент – гранітний, завтовшки 8 м 52 см глибиною залягання – від 4 до 6 м. Товщина стін першого ярусу дзвіниці – 8 м, діаметр – 29 м; на покриття купола використано 3,5 кг сусального золота. Під час будівництва активно використовували керамічні архітектурні деталі.

На третьому ярусі було розміщено дзвони. Наприкінці ХІХ ст. їх налічувалося 12 загальною вагою 96 т. На четвертому ярусі з 1903 р. працює встановлений фірмою Андрія Єнодіна годинник-куранти – без циферблата і стрілок. Години відбиває великий дзвін, щоп’ятнадцять хвилин передзвін малих дзвонів утворює музичну гаму. Загальна вага механізму – 4,5 т. На двох верхніх ярусах споруди для огляду панорами міста влаштовано огороджені балюстрадами майданчики.

У 1930-х рр. дзвіниця втратила більшість своїх дзвонів, а під час Другої світової війни суттєво постраждала від пожежі. Її капітальну реставрацію здійснено в 1957–1963 рр. Останні значні ремонтно-реставраційні роботи дзвіниці проведено в 2010–2014 рр.

Із середини XVIII ст. пам’ятка має нахил від осі на 62 см, який досі є практично незмінним.

Проведення реставраційних робіт на пам’ятці архітектури «Дзвіниця Успенського собору»

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon