Найдавнішою у Ближніх печерах вважається церква, освячена на честь Введення Богородиці до Храму. За планом 1638 р. вона має вигляд тридільної: на сході церква, з-за вівтаря якої показані двері до ризниці чи пономарні, далі притвор із похованням кількох преподобних.

У 1819 році майстер Федір Коробка виготовив для цієї церкви двох'ярусний, із напівкруглим завершенням, мідний позолочений іконостас. Його прикрашають карбовані накладні деталі.

Царські врата дерев'яні, різьблені, вкриті бронзовою фарбою, виготовлені у ХІХ ст. Іконостас має 13 вставних, намальованих у ХІХ ст. на міді та жесті олійними фарбами ікон, 6 медальйонів розміщено у царських вратах.

У Введенській церкві знаходяться дві гробниці: першого руського лікаря Агапіта, який постригся у монастиріще за прп. Антонія Печерського і до якого звертався за медичною допомогою князь Володимир Мономах. Прп. Агапіт відзначився серед іноків тим, що лікував не "цілющим зелієм", а молитвою.

Навпроти – рака з мощами Переяславського єпископа Єфрема. У ченці печерського монастиря він був пострижений пресвітером Никоном Великим у січні 1061 р. Через переслідування князем Ізяславомпечерської общини, незабаром покинув її й оселився в одному з константинопольських монастирів, де переписав на замовлення ігумена Феодосія Студійський чернечий статут. Після повернення прп. Єфрема в Русь, його призначили на Переяславську кафедру. 
У 1091 році він брав участь у перенесенні мощей прп. Феодосія Печерського з печер до Успенського собору