Руйнації Успенського собору
За свою багатовікову історію храм неодноразово зазнавав руйнації як внаслідок природних катаклізмів, так і воєнних дій. Але щоразу він відроджувався, хоча і зазнавав при цьому істотних змін. Перше серйозне пошкодження собору зафіксоване 1096 р., коли до Києва підійшли печеніги. У 1230 р. храм був зруйнований внаслідок землетрусу, але невдовзі був відбудований. У 1240 р., в роки татаро-монгольської навали, собор знову постраждав. Загарбники зруйнували фортечні мури навколо монастиря, а собор пограбували – забрали прикраси, церковні речі, зняли хрест з бані, зруйнували іконостас. Баня і склепіння храму обвалилися. Збереглася тільки частина вівтарних мозаїк. Церква Іоанна Предтечі не постраждала. І тільки у 1470 р. коштом київського князя Симеона Олельковича храм був повністю відроджений.
Значні роботи по оздобленню інтер'єру храму були виконані у XVI ст. У цей період до північно-східної і південної частин храму були прибудовані три каплиці: Стефана, Іоанна Богослова, Трьох святителів.
В квітні 1718 р. у будинку намісника Лаври виникла велика пожежа. Вона знищила майже всі дерев'яні будівлі верхньої території монастиря. Серед небагатьох кам'яних споруд найбільших ушкоджень зазнав Успенський собор. Від нього залишилися тільки стіни та склепіння.
Після відбудови Успенського собору у 1729 р. його архітектура залишалася без істотних змін до 1941 р. Під час окупації Києва гітлерівці пограбували Успенський собор, а 3 листопада 1941 р. він був висаджений в повітря. Руйнація собору завдала непоправної шкоди не тільки архітектурному ансамблю Заповідника, а й історичному обличчю Києва. Згідно з Указом Президента України від 9 листопада 1995 року Успенський собор було відбудовано в 1999-2000 рр.