Як вже зазначалось у попередніх випусках нашої рубрики, вже в перші повоєнні роки співробітники Державного заповідника-музею «Києво-Печерська лавра» докладали значних зусиль, аби відновити на його теренах повноцінну експозиційну діяльність. Протягом 1946–1946 рр. було відкрито низку тематичних виставок, присвячених видатним архітектурним спорудам Києво-Печерської лаври, історичним подіям та мистецьким пам’яткам з колекцій заповідника. Музейники, завданням яких було заохотити киян і гостей міста відвідати наш культурно-освітній заклад, готували нові лекції та розробляли екскурсійні маршрути. Але досягти передвоєнних показників відвідуваності вдалося лише на початку 1950-х рр. Як і в 1920–1930-ті рр., переважно відвідували  заповідник у складі великих груп. Виключенням був прийом високоповажних гостей, для яких організовували спеціальні екскурсії.  

У наступному випуску проєкту «На згадку про Києво-Печерську лавру» ми продовжимо розповідь про відвідувачів Державного заповідника-музею «Києво-Печерська лавра» 1950-х рр.

Підписи до ілюстрацій:

1. Югославська урядова делегація на чолі з маршалом Й. Броз Тіто (другий ліворуч) в супроводі першого секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова (перший ліворуч) в Києво-Печерській лаврі. Квітень 1945 р.

2. Маршал Й. Броз Тіто слухає оповідь екскурсовода. Квітень 1945 р.

3. Перші екскурсанти на Соборній площі. Середина 1940-х рр.

4. Високоповажні гості під час відвідин Лаври. 1940-ві рр.

5. Делегація вчених біля Троїцької надбрамної церкви. Четвертий праворуч – академік О. Шмідт. Кінець 1940-х рр.

6. На руїнах Успенського собору. Другий ліворуч – український літературознавець професор С. Маслов

7. Відомий радянський антрополог М. Герасимов (четвертий ліворуч) серед науковців Заповідника (перший ліворуч – В. Шиденко, друга – М. Куницька). Початок 1950-х рр.

8. Представники міжцерковної делегації оглядають церкву Спаса на Берестові. Екскурсію веде колишній директор заповідника Д. Красицький (другий ліворуч). Початок 1950-х рр.

9. Група військових в церкві Спаса на Берестові біля кенотафа князя Юрія Долгорукого. 1947 р.

10. Вчорашні фронтовики. Третій праворуч – науковець заповідника М. Шевченко. 1940-ві рр.

11. Група екскурсантів. На передньому плані з указкою – М. Шевченко.