Чи відомо вам, що на початку 1750-х рр. царський уряд вирішив віддати казенні государеві кабаки Києва, Ніжина і Переяслава «у відкуп»?

Зокрема, йшлося, й про шинки Печерська, винаймати які прагнули два основних конкуренти – Лаврський монастир та брати Гудими.

Гудими, яким, серед іншого, належали декілька винокурних заводів в подільських передмістях Києва, – тодішній київський бургомістр Василь, шафар (збирач податків) Йосип та київський сотник Павло, – 1752 р. запропонували щорічно сплачувати в імперську казну 3339 рублів 36½ коп. Тоді як у чолобитній 1754 р. перед імператрицею Єлизаветою Петрівною архімандрит Києво-Печерської лаври Лука (Білоусович) просив віддати кабаки монастирю за щорічну сплату 2841 рублів 27 ¾ коп.

Для прискорення справи до Москви «із подарунками» від монастиря поїхав соборний ієромонах Софроній, а слідом за ним – Йосип Гудима «для сыскания того откупу».

Втім, жоден не отримав бажаного, й орендарями київських, ніжинських й переяславських шинків 1756 р. стали московський першої гільдії купець бургомістр Никифор Ільїн, коломенський купець Петро Токарев та московський купець Петро Єлісєєв, кожен з яких мав сплачувати щорічний «відкуп» у розмірі 1433 рублів.

Анна Яненко

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Танці в корчмі біля міста Копичинці Чортківського повіту. Ілюстрація з книги Якова Головацького «Народні пісні Галицької і Угорської Русі»