Троїцька надбрамна церква акцентує головний вхід до Києво-Печерської лаври та є однією з небагатьох архітектурних пам’яток Києва давньоруської доби, що збереглася до нашого часу.

Троїцька церква розташована на другому ярусі над брамою, побудована на початку ХІІ ст. Архітектурні форми величної пам’ятки доби Київської Русі були прості і лаконічні, саме в її конструкції набув найбільшої довершеності тип хрестовобанного храму, який із середини XII століття поширився на всій території Русі. У 1182–1197 роках  входила до системи оборонних споруд монастиря, зведених  для захисту від нападу ворогів. 

Протягом багатьох століть, насичених стихійними та політичними катаклізмами, Троїцька надбрамна церква не зазнала руйнацій. Але кожна епоха утверджувала свій стиль та вимагала нових форм його втілення. Тому час наклав свій відбиток на її зовнішність.

Пам’ятка суттєво постраждала під час окупації Києва у роки Другої світової війни. У 1957–1958 роках її відреставрували: виконали капітальний ремонт фасадів та реставрацію з консервацією монументального живопису інтер’єрів пам’ятки. Протягом 1970–1976 років здійснили ремонтно-реставраційні роботи на фасадах та у приміщеннях споруди.

Протягом 2018–2019 років для запобігання подальшим руйнівним процесам та з метою збереження у належному стані на пам’ятці триває комплекс ремонтно-реставраційних робіт. Вже демонтовано хрести, рипіди та виконано їхнє золочення, знято позолоту з барабана та купола, відтворено живопис ікон барабана.

В інтер’єрах першого ярусу обладнали системи електричних та слабкострумових мереж. Нині тривають оздоблювальні роботи у приміщеннях першого ярусу та влаштування «теплої» підлоги.

Враховуючи високу архітектурну, художню та історичну цінність, а також технічний стан  пам’ятки, проведення ремонтно-реставраційних робіт базується на принципі наукової реставрації і консервації, метою якого є максимальне їхнє збереження.