Після зведення Успенського собору, наприкінці ХІ ст., особливу увагу було приділено декоруванню його інтер'єра.

Про багатство внутрішнього оздоблення собору свідчать літописи, "Патерик Печерський" і розповіді мандрівників, які бачили собор до пожежі 1718 р. Він вирізнявся незвичайною красою і пишністю: був оздоблений фресковим монументальним живописом та мозаїкою. Система розписів була подібна до іконографії Софії Київської - вся вівтарна частина центральної нави, паруси, барабан і баня були оздоблені мозаїкою. Підбанне склепіння було прикрашене мозаїчним зображенням Ісуса Христа. На запрестольній стіні, в консі, знаходилося велике мозаїчне зображення Богородиці. Всі інші стіни прикрашені фресковим живописом. Цього вимагали правила розпису церков того часу. На парусах - чотири євангелісти. На стінах - зображення мучеників, у першу чергу тих, мощі яких були покладені під фундаменти стін.

Система освітлення храму, запозичена з Візантії, створювала гру світла та тіні, яка надихала життям мозаїчні постаті.

П'ять років розписували Успенський собор грецькі іконописці. Відомо, що допомагав майстрам і вчився у них живопису і мозаїчному мистецтву молодий монастирський іконописець Аліпій.

Підлогу храму було вимощено плитами з червоного шиферу, а у центральній частині плити були інкрустованімозаїкою.