Чи відомо вам, що:

документи донесли до нашого часу імена тих, у кого Києво-Печерська лавра купувала деревину для своїх будівництв?

Часто дубові та соснові колоди доправляли з Радомишля та Овруча, а з постачальниками укладали спеціальні контракти, оригінали яких потім зберігалися в архіві лаврської Економії. Серед тих, хто у другій половині XVIII та на початку ХІХ ст. продавав монастиреві деревину були: майорша Софія Синельникова, євреї Чемашевич, Азим Гороловський, Єсей Фельдман, Данило та Мордух Вайзберги, Аврам Лінчицький, київські міщани Лапін, купці Йосиф Квятковський, Іван Волошин, Рейсер та Костянов, поміщики Павша та Биковський, губернський секретар Франц Рек тощо. Останній, зокрема, в подяку за надані послуги якось попрохав монастир повернути подарований обителі візок задля організації весільного потягу для доньки. Та його взаємини з монастирем не завжди складалися вдало. В архіві збереглися судові документи, з яких видно, що Лавра кілька разів звинувачувала Река в невиконанні умов контракту (ненаданні достатньої кількості деревини для ремонту дзвіниці) та вимагала матеріальну компенсацію. Також відомий контракт між овруцьким Базиліанським монастирем та Києво-Печерською лаврою на постачання до Києва дубових колод. Для оцінки пропонованої деревини та спілкування з потенційними постачальниками Лавра відряджала послушників. В 1820-х рр. до Овруча та Радомишля від монастиря їздив послушник Степан Тернавіот з відомої київської міщанської родини грецького походження.

Підписи до ілюстрацій:

1. Сплав деревини. Світлина першої половини ХХ ст.

Ганна Філіпова