Дорогі друзі! Сьогодні у нашій рубриці пропонуємо до вашої уваги фото споруд Києво-Печерської лаври та інтер’єрів її храмів, що були виконані 2017 р. студенткою Київського національного університету технологій та дизайну М. Ткаченко.
Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми пропонуємо до вашої уваги рідкісний виріб різьбленої сакральної пластики з колекції Заповідника – складень-триптих «Явлення Богородиці преподобному Сергію Радонезькому» ХІХ ст. роботи майстра Троїце-Сергієвої лаври (КПЛ-СК-425).
Ми розпочинаємо оповідь про виставкову діяльність Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника у 1970-х рр. Сьогоднішній випуск присвячений виставці «Архітектурний ансамбль Києво-Печерського історико-культурного заповідника», яка діяла 15 років (1975–1990). За цей час мільйони відвідувачів отримали докладну інформацію про історію розвитку архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври з ХІ по ХХ ст.
Чи відомо вам, що:
барельєф архангела Михаїла, що прикрашав верхню частину Михайлівського собору в Києві, у 1934 р. став окрасою колекції Державного історико-культурного заповідника «Всеукраїнський музейний городок» на території Києво-Печерської лаври?
Чи відомо вам, що:
у 1698 р. в друкарні Києво-Печерської лаври було видано панегіричний твір Пилипа Орлика «Hippomenes Sarmacki» («Гіппомен Сарматський»), присвячений весіллю племінника гетьмана Івана Мазепи, Івана Обидовського, з донькою генерального судді Василя Кочубея Ганною?
Мальовані кахлі XIX ст. з фондів
Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
В колекції Заповідника зберігається невелика, але досить цікава колекція з 12 мальованих поліхромних пічних кахель XIX ст., знайдених у 1981 р. під час розчистки підземних споруд та підвальних приміщень зруйнованих будівель між корпусами № 4 та № 21. Свого часу вона була опрацьована Д. Фінадоріною.
Дорогі друзі! Сьогодні у нашій рубриці пропонуємо до вашої уваги фото споруд Києво-Печерської лаври, що були виконані 2017 р. студенткою Київського національного університету технологій та дизайну О. Беженар.
