Майбутнім поколінням буде набагато легше дізнатися про наші часи завдяки цифровізації – зазирнув в умовну хмару і побачив, який вигляд мав хтось з українських політиків. 

До розвитку технологій покладатися доводилося лише на майстерність художників. Досі точаться суперечки про те, яким з виду був, наприклад, Іван Мазепа. Втім, і зображень легендарного гетьмана до нас дійшло доволі мало. 

Більшість його портретів були знищені за часів анафеми, коли московська влада і церква оголосили його зрадником через європейську стратегію для України.

Та цілком вірогідно, принаймні так звучить одна з дослідницьких версій, що одне з зображень Мазепи знаходиться просто посеред Києва – у Троїцькій Надбрамній церкві Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. 

Де побачити Івана Мазепу

У храмі, що зустрічає кожного, хто приходить до Лаври, є монументальний стінопис, присвячений Першому Вселенському собору у Нікеї. Ця подія відбулася у 325 році, а живопис міг зʼявитися тут, вважають деякі дослідники, у 1698–1699 роках. На їхню думку, в унікальному розписі увічнений сам гетьман Іван Мазепа, а також українська військова, політична та духовна еліта кінця XVII — початку XVIII століття.

Ми вирішили розібратися, кого ж можна впізнати серед цих постатей. Так виникла візуальна серія “Нікейський собор в обличчях”, що базується на дослідженні публіциста та мазепознавця Сергія Павленка. 

У своїй праці “Зображення гетьмана І. Мазепи (кінець XVII – початок ХХ століть)” він детально аналізує композицію, центр якої займає зображення імператора Костянтина Великого, який очолив Перший Вселенський собор.

Праворуч в композиції з погляду глядача стоять мазепинці. У центрі композиції – гетьман Іван Мазепа. Його образ дуже подібний до зображень із літопису Самійла Величка, гравюри Захарії Самойловича та зображення невідомого автора кінця XVII століття.

Нижче від Мазепи, на думку дослідника, зображено генерального обозного Василя Дуніна-Борковського – його портрет зберігається в Чернігівському художньому музеї. Борковський обіймав одну з ключових посад у гетьманському війську й належав до найближчого кола Мазепи.

Позаду гетьмана стоїть молодий чоловік із впізнаваними рисами – це Андрій Войнаровський, племінник Мазепи. Саме він стане його політичним спадкоємцем і отримає підтримку у вигнанні після 1709 року.

Праворуч від гетьмана, ймовірно, зображено іншого його племінника – ніжинського полковника Івана Обидовського.

За Обидовським – ще одна постать, яку дослідник ототожнює з Костянтином Мокієвським, київським полковником і визначним меценатом. Саме він фінансував будівництво низки храмів, зокрема церкву Різдва Богородиці у Лаврі та Феодосіївську й Воскресенську церкви поруч. 

У нижньому ряду сюжету розташовані постаті духовного стану. Згідно з дослідженням першим сидить митрополит Варлаам Ясинський, далі – архімандрит Києво-Печерської лаври Йоасаф Кроковський, а в центрі – ігумен Єлецького монастиря Димитрій Туптало.

Ліворуч в композиції з погляду глядача, ми бачимо зображення тогочасних представників московського самодержавства.

Як вцілив образ Мазепи у Троїцькій церкві

У своїй роботі, що детально розкриває образи мазепинців, Сергій Павленко спирається на велику кількість джерел та архівних матеріалів, а також графічних свідчень – портретів, гравюр, записів у літописах. 

Ця зважена версія дозволяє подивитися на стінопис як на твір не лише з релігійним, а й політичним змістом. Адже бути зображеним у церкві було не так просто і вимагало визнання значних звершень та впливу Мазепи. 

На щастя, сама Троїцька Надбрамна церква була храмом Микільського лікарняного монастиря, що діяв на території Лаври. Служби там проводилися дуже рідко, та й слухали їх літні монахи, а також скалічені самотні воїни-запорожці, які доживали свій вік при обителі. 

Вам вже, мабуть, і самим хочеться прийти та побачити цей неповторний витвір українського бароко на власні очі? Оригінал наразі недоступний, оскільки храм перебуває на реставрації. Втім, його масштабну копію побачити можна. Вона представлена на виставці “Трійця Святая, слава Тобі”, що триває в Успенському соборі. 

Якщо ж хочете глибше зануритися в тему, переходьте за посиланням та читайте книгу Сергія Павленка, що лягла в основу серії “Нікейський собор в обличчях”.