Традиційно кожного року у червні – липні науково-дослідний сектор археології заповідника проводить археологічний науково-практичний семінар. Як і минулого року його учасниками стали студенти Київського університету імені Бориса Грінченка. Мета семінару – надати теоретичні знання та практичні навички з польової археології. Полігоном для семінару цьогоріч стане територія Митрополичого саду, де проводяться стаціонарні розкопки.
Церква Спаса на Берестові – пам’ятка архітектури національного значення, що входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Для продовження протиаварійних та невідкладних реставраційно-консерваційних робіт у квітні 2017 року між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником та Громадською організацією «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» укладено інвестиційний договір (інвестор – фізична особа) та отримано Дозвіл Міністерства культури України (№ 278/10/61-17 від 06.05.2017) на проведення таких робіт, також внесені зміни у Дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України (№ IV 115133371043 від 03.12.2013, реєстраційний номер №125171530114, засідання комісії 02.06.2017).
22 июня 2017 года в Национальном Киево-Печерском историко-культурном заповеднике в рамках культурно-художественного проекта «Лаврский пленэр» состоялось открытие выставки гобеленов Олега Слепцова «Києве мій». Заслуженный архитектор Украины, доктор архитектуры, лауреат Государственной премии Украины в области архитектуры, художник и музыкант презентовал художественные произведения ручного ткачества с изображением панорам и храмов Киева, в частности, архитектурных памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника.
22 червня 2017 року у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику в межах культурно-мистецького проекту «Лаврський пленер» відбулося відкриття виставки гобеленів Олега Слєпцова «Києве мій». Заслужений архітектор України, доктор архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, художник та музикант презентував мистецькі витвори ручного ткацтва із зображенням панорам та храмів Києва, зокрема, архітектурних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Экспозиция «Києве мій» – 45 персональная выставка художника. Киев для Олега Слепцова – неисчерпаемый источник вдохновения. Первый гобелен, центральной темой которого стала столица Украины, был соткан в 2000 г. Через четыре года художник написал песню «Києве мій». В видеоклипе на эту песню можно увидеть памятники архитектуры Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника.
Експозиція «Києве мій» – 45 персональна виставка митця. Київ для Олега Слєпцова – невичерпне джерело натхнення. Перший гобелен, центральною темою якого стала столиця України, був витканий у 2000 р. Через чотири роки митець написав пісню «Києве мій». У відеокліпі на цю пісню можна побачити пам’ятки архітектури Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
12 июня 2017 в рамках торжественной церемонии открытия программы «Украина-Литва: культурное партнерство – 2017» Министр культуры Украины Евгений Нищук и Министр культуры Литовской Республики Лиана Руоките-Джонсон приняли участие в открытии совместного межмузейного проекта – выставки художественных фотографий «Киево-Печерская Лавра – святыня Украины», а также презентации макета надгробного памятника князя Константина Острожского.
12 червня 2017 року в рамках урочистої церемонії відкриття програми «Україна-Литва: культурне партнерство – 2017» Міністр культури України Євген Нищук та Міністр культури Литовської Республіки Ліана Руокіте-Джонсон взяли участь у відкритті спільного міжмузейного проекту – виставки художніх фотографій «Києво-Печерська Лавра – святиня України», а також презентації макету надгробного пам’ятника Князю Костянтину Острозькому.
Агапит Печерский, названный в Киево-Печерском патерике «лечець безмездный» (врач бескорыстный), был одним из первых монахов Киево-Печерского монастыря. Год рождения святого неизвестен, но можно предположить, что он родился примерно в 30-х гг. XI в. в Киеве. Еще при жизни прп. Антония он стал монахом Печерского монастыря, взяв себе имя Агапит, что в переводе с греческого означает «божественная любовь».
Агапіт Печерський, названий в Києво-Печерському Патерику «лечець безмездный» (лікар безкорисливий), був одним з перших ченців Києво-Печерського монастиря. Рік народження святого невідомий, але можна припустити, що він народився приблизно в 30-х рр. XI ст. у Києві. Ще за життя прп. Антонія він став ченцем Печерського монастиря, взявши собі ім’я Агапіт, що в перекладі з грецької означає «божественна любов».
