21 липня закінчився археологічний науково-практичний семінар, який проводив науково-дослідний сектор археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У семінарі брали участь студенти Київського університету імені Бориса Грінченка. Керував практикою завідувач науково-дослідного сектору археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, к.і.н. Тараненко С. П.

Під час семінару на території Митрополичого саду були проведені дослідження культурного шару на стаціонарному розкопі (6 х 6 м) та шурфі (2 х 2 м). Також зроблено розвідувальний розріз ґрунтового ескарпу під Монастирськими (Мазепинськими) мурами довжиною 10 м.

У результаті цьогорічних досліджень на розкопаних площах встановлено наявність чотирьох основних культурно-хронологічних горизонтів, а саме: скіфського, давньоруського (XII–XIII ст.), післямонгольського (XIII–XV ст.) та XVIII–XIX cт. Незважаючи на невелику кількість досліджених об’єктів, отримана репрезентативна кількість індивідуальних знахідок всіх зазначених періодів. Серед них (див. нижче фото до новини ):

• фрагмент вінця порцеляни у китайському стилі XVІІІ–ХІХ ст.;
• ґудзик з кольорового металу (мідь?) округлої форми ХІ–XІV ст.;
• фрагменти давньоруської різнокольорової смальти, частково золочені, XI–XII ст.;
• залізне пласке черешкове вістря стріли ХІ–XІV ст.;
• частина пряжки з кольорового металу (бронза?) (2,7 х 2,5 см);
• пряжка металева (1,6 х 1,8 см);
• кулеподібний бубонець-ґудзик із кольорового металу (мідь?) з лінійною проріззю;
• вушко (навершя, «оглавіє») від енколпіона;
• монета Кримського ханства періоду правління Менглі-Ґерая (?);
• свинцева печатка (?) ХІІ–ХІІІ ст.;
• фрагмент заготовки рукоятки ножа з рогу, орнаментований, ХІІ–ХІІІ ст.

Привертає увагу свинцева пломба «дрогочинського типу» XII–XIII ст. зі знаком Рюриковичей. Пломбу  віднайшли за допомогою металодетектора (В. Гнера).  Це перший випадок фіксації на території Києво-Печерської лаври подібних артефактів. 

Слід зазначити, що однією із загадок давньоруського Дорогичина є велика кількість середньовічних свинцевих пломб, знайдених по берегах Бугу у межах міста. Поряд із західноєвропейськими і візантійськими, тут виявлені численні давньоруські пломби, частина яких із зображеннями двозубців і тризубців або похідних від них форм.

Двозуб – знак найбільш наближений до первинної форми родового знаку Рюриковичів. Саме цей знак зображено на печатці князя Святослава Ігоревича і очевидно він міг бути знаком його батька. Появу тризуба як геральдичного знаку пов’язують із князем Володимиром Великим.

Пломби «дрогочинського типу» могли використовувати для опечатування зв’язок шкірок-кун, які виконували функції кредитних грошей у Київській Русі, а також як митні пломби, що засвідчували сплату мита за перевіз товарів чи переїзд княжої волості та ін.