Княжа доба. Стовп’є З писемних джерел відомо про будівництво у 1073–1078 рр. навколо Печерського монастиря огорожі: “А ігумен і братія заложили церкву велику, і монастир обгородили стовп’ям”.
У Візантії існували збірники житій, відомі тепер як “Четії-мінеї”, чи українською просто – “Житія святих”. Ці зібрання були дуже великими, що обмежувало їхнє використання – як під час Служби Божої, так і читання за трапезою в монастирях (вже не кажучи про вартість такого зібрання за відсутності книгодрукування).
Дорогі пошановувачі історії та мистецтва!
У черговому випуску нашої постійної рубрики “Експонат місяця” пропонуємо вам роздивитися роботи знаної української майстрині “наївного” малярства Марії Примаченко з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Кіммерійська доба
Під час науково-рятівних розкопок на території церкви Спаса на Берестові у 2018–2019 рр. було відкрите поселення пізнього етапу чорноліської культури (ІХ ст. до н.е.), яке отримало назву Печерське-1 (іл. 1).
Шановні відвідувачі!
Інформуємо, що експозиційний об'єкт Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", пам'ятка культурної спадщини національного значення - церква Спаса на Берестові з 01 листопада 2022 року буде закрита для огляду.
25 листопада 2022 р. (о 15-00 за київським часом) у рамках днів франко-українських досліджень відбудеться Міжнародний науковий круглий стіл (онлайн) “Києво-Печерський патерик: джерела та контекст” приурочений до 800-річчя з часу створення цієї знаменитої літературної пам’ятки.
Шановні друзі! У попередніх публікаціях ми вже звертали увагу, що присвята Києво-Печерської лаври Успінню Божої Матері походить передусім зі Святої Гори Афон та Єрусалиму. Єрусалимський топос також втілено у лаврських печерах, які за своєю конструкцією є не лише Гробом Господнім, а й Гробом Богоматері.
