Інокентій Гізель у “Синопсисі” (XVII ст.) в оповіді про навалу Батия пише: “нечестиві варвари… таранами стіни кам’яні монастирські розбивши й до фундаментів розламавши, і до підмурків сплюндрувавши, до святої обителі увійшли…”. Хоча, на думку С. Тараненка, функціональне значення мурів Печерського монастиря в основному виходило за межі фортифікації.
Сказання про убивство князя Гліба з Короткої редакції Прологу (під 5 вересня) Ця проложна стаття, як вважають, має джерелом “Сказання”, хоча дослідниця Прологу О. Лосєва виводить її із іншої проложної редакції.
8 лютого 2023 року на першому ярусі Великої лаврської дзвіниці відкрилася виставка “Клаптик миру” (“Piece for peace”) в рамках проєкту, започаткованого німецькою майстринею Клаудією Пфейл на підтримку українських біженців в Німеччині.
У 1994 році під час археологічних досліджень в корпусі № 20 (іл. 1) (розкопки О. Сиром’ятникова) була знайдена кругла застібка діаметром 27 мм (іл. 2). Такі фібули були популярними в Британії, Ірландії, Німеччині й Данії у XII ст. Вони поширилися, коли в чоловічу та жіночу моду увійшов верхній одяг із розрізом на шиї.
Тоді, коли Русь – перша християнська держава на теренах України – припинила незалежне існування, історичну пам’ять про спільне коріння населення земель, що опинилися у складі сусідніх держав, значною мірою допомагали зберігати священнослужителі Київської митрополії
Джерелом для написання цього твору дослідники визначали літописний текст та “Читання” прп. Нестора. Однак, хоча дана редакція Прологу створена бл. XII ст., не виключено, що в її основі лежали певні писання, наявні у архіві Київської митрополії, які були джерелами того ж “Читання”.
У рамках програми Президента України “Велика реставрація” у 2021 р. будівля сучасного корпусу № 5 (споруджена 1909 р. коштом митрополита Флавіана (Городецького) за проєктом архітектора Євгена Єрмакова для бібліотеки) була звільнена для реставраційних робіт.
