Україна шукає своє: у музеї Вікторії й Альберта виявили раритетний кухоль з Києво-Печерської Лаври
Україна продовжує курс на віднайдення власної культурної спадщини, що опинилася за кордоном через історичні потрясіння минулих століть. Черговим кроком у цьому напрямку стала робоча поїздка делегації Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" до Великої Британії під керівництвом заступниці гендиректора Світлани Котляревської та за участі головної хранительки фондів Заповідника Ірини Мартинюк й експертки-мистецтвознавиці Наталі Онопрієнко.
Культурна спадщина України залишається під загрозою через війну, яку розв’язала росія. Питання захисту історичних пам’яток, музейних колекцій та об’єктів всесвітньої спадщини обговорювали на Другій сесії Генеральної конференції Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яка відбулася 29 січня у Києві.
Ім'я Івана Сидоровича Їжакевича, народного художника України та геніального митця свого часу, нерозривно пов'язане з Києво-Печерською лаврою. Саме тут почався його шлях у мистецтві. У 12 років хлопець прийшов до Лаври, де жив і навчався в іконописній школі. За шість років він пройшов повний освітній курс, опанувавши основи іконопису, та на деякий час залишив Лавру.
Важко повірити, але перед вами один і той самий предмет - митра XVIII століття. На першому фото - у тому стані, в якому її знайшли під час розкопок у руїнах Успенського собору Києво-Печерської лаври у 1946–1947 роках. На другому - результат кропіткої роботи реставраторів з відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” запрошує взяти участь у Четвертій Всеукраїнській науковій конференції “Історія гуманітаристики ХІХ–ХХІ ст.: опіка колекціями”, присвяченій 185-річчю від дня народження Миколи Петрова.
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” розпочинає підготовчі роботи для реставрації великого іконостаса Успенського собору за фінансової підтримки БФ «Українська лавра» та Олега Марголіна. За 25 років сакральна реліквія зазнала значних пошкоджень. Серед них — відшарування шпаклівок разом із сусальним золотом, руйнування фарбового шару, а також потенційні деформації дерев’яної основи.
