Ми продовжуємо розповідь про архітектурно-археологічні дослідження 1997–2000 рр., що відбувалися напередодні та під час відновлення Успенського собору, який рівно 80 років тому, 3 листопада 1941 року, було висаджено у повітря. У попередньому випуску (див.: посилання) ми вже зазначали, що основна мета археологічних досліджень, які тоді проводили, полягала у з’ясуванні будівельної й архітектурної історії Великої Печерської церкви. Звісно, попередні розвідки, які, хоч і з перервами, але досить регулярно здійснювали протягом всієї другої половини ХХ ст. вже надали науковцям значний обсяг інформації та допомогли виявити великий комплекс археологічних знахідок. Утім, останні дослідження руїн собору теж були дуже важливими, зокрема вони значно розширили уявлення про структуру та історичну топографію некрополя храму. Зокрема, великий інтерес як серед науковців, так і громадськості викликала знахідка давніх саркофагів під підлогою. Про наявність поховань князівських часів було відомо ще з середини XVІІ ст. Деякі з них було позначено на планах в історичних працях ХІХ ст. Але тільки завдяки археологічним розкопкам кінця ХХ ст. були з’ясовані точне місце і кількість поховань. Із 7-и поховань, позначених на плані собору кінця ХІХ ст., було підтверджено наявність 5-ти. Крім того, ще 8 поховань у саркофагах археологи зафіксували під час розкопок. Частину досліджених поховань датовано великокнязівськими часами, частину – періодом Великого князівства Литовського. Деякі дослідники ототожнюють їх із династією останніх удільних київських князів із роду Гедиміна – Олельковичів.

Наступного тижня в проєкті “На згадку про Києво-Печерську лавру” ми продовжимо розповідь про археологічні дослідження, що передували відродженню Успенського собору наприкінці ХХ ст.

Підписи під фотографіями:

01. Руїни Успенського собору перед початком робіт. На передньому плані – шурфи на місці поховань князів Олельковичів
02. Знайдено перший саркофаг. Сергій Балакін (ліворуч), Олександр Сиромятников (праворуч)
03. Розчищення триває
04. Показалася стінка саркофага. В кадрі – Сергій Балакін
05. Польові нотатки. Сергій Балакін (ліворуч), Костянтин Резуто (праворуч). На передньому плані – бічні стінки ще двох саркофагів.
06. Рештки кришки розібрано, розпочинається розчищення змісту труни. Зліва направо: О. Сиромятников, Володимир Гончар, Андрій Занкін, Сергій Балакін.
07. Поховання майже розчищено. Кому воно належить?
08. Може, Михайлу Олельковичу?
09. До роботи приступили антропологи
10. На місце досліджень завітав відомий археолог – доктор історичних наук Дмитро Телегін
11. Розчищено ще одне поховання. Сергій Балакін (ліворуч), Андрій Занкін (праворуч)
12. Прибули кінодокументалісти. На передньому плані сидить з відеокамерою Олександр Рослий. Праворуч стоїть Федір Золотницький
13. Одне з правил археології: все описати... Зліва направо: Сергій Балакін, Оксана Чобітько (Риженко), Олександр Сиромятников, Володимир Гончар
14. …І замалювати. Оксана Чобітько (Риженко)
15. Робоча нарада в польових умовах. Зліва направо: другий – Кирило Хоменко, далі – Олег Коцюба, Олександр Сиромятников, Олександр Загребельний, Микола Бушма, Андрій Занкін, Сергій Балакін. Останній праворуч – керівник експедиції, доктор історичних наук Гліб Івакін