Пропонуємо до вашої уваги черговий випуск фотопроєкту «На згадку про Києво-Печерську лавру»
Відсьогодні ми розпочинаємо публікацію світлин, присвячених відродженню головного храму Києво-Печерської лаври – Успенського собору, яке відбулося у самому кінці ХХ століття.
Зумовлена ця тема не лише хронологічною послідовністю, якої ми намагаємось притримуватись у рубриці “На згадку про Києво-Печерську лавру”, але й наближенням трагічної дати – адже 3 листопада виповнюється 80 років з часу вибуху, який майже вщент знищив Велику Печерську церкву. Світлини, які хронологічно висвітлюють означену подію були опубліковані у нашій рубриці рівно рік тому (див.: посилання). Цього ж разу ми говоритимемо про радіснішу подію – відновлення храму.
Минулого року на сайті заповідника ми розмістили 24 випуски рубрики “Відродженню Успенського собору – 20 років”. В них оповідали про історію спорудження храму, його святині, монументальний розпис. Декілька випусків присвятили історії дослідження цієї видатної пам’ятки у повоєнний час. Але про саме відтворення собору наприкінці ХХ ст. мова як така не йшла. Натомість ця подія висвітлювалась на двох експозиціях, що з серпня 2020 до липня 2021 р. працювали у виставковій залі Успенського собору: “Благодаті повна. До 20-річчя відтворення Успенського собору” (2020) та “Археологічні дослідження Успенського собору 1945–2000 рр.” (2021). На них представлені численні світлини, присвячені цій події. Але фотоматеріалів зібрано набагато більше. Та й згодом, після закриття виставок, тривала робота зі систематизації знімків, присвячених подіям двадцятирічної давнини. Таким чином з’явилась можливість представити вашій увазі маловідомі матеріали про відродження Великої Печерської церкви.
А розпочнемо ми наш цикл з археологічних досліджень, які передували, а згодом супроводжували відновлювальні роботи. Експедицію, що здійснювала дослідження та археологічний нагляд, і до складу якої входили й співробітники заповідника, очолював доктор історичних наук Г. Ю. Івакін, заступник директора Інституту археології НАН України. Однією з найбільш неочікуваних знахідок на першому етапі роботи стало виявлення решток житла трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.).
Наступного тижня в проєкті “На згадку про Києво-Печерську лавру” ми продовжимо розповідь про археологічні дослідження, що передували відродженню Успенського собору наприкінці ХХ ст.
Підписи під фотографіями:
1. Фрагмент стін Успенського собору, що збереглись після вибуху
2-3. Молебен на руїнах перед початком відновлювальних робіт. В центрі – ієромонах Антоній. На фото № 2 на задньому плані співробітники Заповідника: в центрі – А. Занкін, О. Коцюба, К. Хоменко, С. Балакін, М. Коноваленко, О. Сиромятников; праворуч – О. Коваль і В. Колпакова
4. Буріння свердловин для буро-наливних свай
5. Початок розчищення руїн.
6. До роботи приступили археологи. Ліворуч стоїть О. Риженко (Чобітько), перший праворуч – С. Балакін
7-8. Встановлення палатки над місцем археологічних досліджень. На фото № 7 ліворуч В. Гончар, праворуч О. Сиромятников; на фото № 8 – О. Сиромятников
9-11. Розчистка трипільського поселення. Роботи проводить С. Балакін
12. Знахідки, зроблені на місці трипільського поселення.
13. Начальник Головного управління Культури м. Києва О. Биструшкін знайомиться з ходом робіт. В центрі генеральний директор Києво-Печерського заповідника С. Кролевець. На задньому плані головний інженер заповідника М. Тимощук
14. Керівник археологічної експедиції Г. Івакін знайомить керівництво Києво-Печерської лаври з першими знахідками. В центрі намісник монастиря єпископ Павел, ліворуч генеральний директор заповідника С. Кролевець