Срібний золочений потир 1755 р. – вклад книжкового шафаря Івестіона до Троїцько-Больничного монастиря Києво-Печерської лаври

(до 970-ліття першої літописної згадки про Києво-Печерську лавру)

Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми продовжуємо знайомити вас із колекцією золотарства Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Пропонуємо до вашої уваги срібний золочений потир 1755 р. (КПЛ-М-9518.) – вклад книжкового шафаря Івестіона до лаврського Троїцько-Больничного монастиря.

Іконографія пам’ятки має певні особливості. У двох медальйонах «сорочки» чаші зображено традиційні для іконографії православних потирів композиції – «Розп’яття з пристоячими» і «Воскресіння». У третьому – доволі рідкісний для потирів сюжет – «Коронування Богородиці». На сьогодні це єдиний відомий потир колекції Заповідника з цією композицією на чаші. У четвертому медальйоні, на південному боці чаші, де зазвичай зображувався Голгофський хрест, зображено одного із найбільш шанованих в Україні святих Миколая Чудотвореця.

Єдиним зображенням піддону є багатофігурна композиція «Тайна вечеря», що займає всю його поверхню. Літургійно-історичний тип композиції передбачає максимально точну передачу євангельських текстів.

Зазвичай у цьому сюжеті за столом зображено одинадцять або дванадцять апостолів. У композиції піддону зображено чотирнадцять персонажів. Кожного із учасників трапези позначено особливою емоцією – хтось обурений, хтось здивований, хтось у розпачі. У загальну емоційну «бесіду» залучено навіть св. Іоанна, який, усупереч словам власного Євангелія, мав би покласти голову на груди Вчителя (Ів. 13:23). Іуду зображено на передньому плані, відокремлено від інших учасників столом. Усупереч словам Євангелія від Марка (Мр. 14:20) і Матвія (Мт. 26:23) Іуду зображено на доволі значній відстані від Христа. У відведеній за спину руці він тримає свій атрибут – об’ємний капшук. Навколо його голови традиційно відсутнє зображення німба.

Німб відсутній ще в одного, чотирнадцятого персонажа композиції. Похилого віку чоловік, міцної статури з високим чолом і густою роздвоєною на кінці бородою, задумливо сидить за окремим столом. Перед ним стоїть велике блюдо, трохи осторонь – глечик, на краю столу лежить тканина. Він єдиний, який не приймає участь у загальній бесіді – лава з фігурними ніжками, що стоїть поруч з його столом, порожня. Ймовірно, це хазяїн дому, де відбувалась Тайна вечеря. На таке припущення наводить зображений на столі глечик. “Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, – ідіть за ним аж до дому, куди він увійде …і він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте [пасху]” (Лк. 22:10, 12).

Незвичність композиції “Тайна вечеря”, життєве емоційне трактування персонажів вказує на новаторську художню школу, орієнтовану на західне образотворче мистецтво. Характер композиції дає підстави зробити припущення, що її ескіз, за бажанням замовника – соборного старця блюстителя Ближніх печер Зосими Валкевича, написав лаврський художник. Про те, що Валкевич був ревним прихильником лаврської іконописної майстерні, свідчать архівні документи його часу.

Підготувала Сергій О. С.,
с.н.с. науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини

Підписи до ілюстрацій
Іл. 1. Потир. Київ. 1755 рік. Срібло, карбування, гравіювання, золочення. 31,3×17,5×16,0 см. КПЛ-М-9518
Іл. 2. Композиція «Св. Миколай». Потир. Київ. 1755 рік. Фрагмент чаші. КПЛ-М-9518
Іл. 3. Композиція «Коронування Богородиці». Потир. Київ. 1755 рік. Фрагмент чаші. КПЛ-М-9518
Іл. 4. Композиція «Тайна вечеря». Деталь: чотирнадцятий персонаж. Потир. Київ. 1755 рік. Фрагмент композиції піддону. КПЛ-М-9518