Він не зводив храмів, але дав їм нове життя у фарбах. Не проєктував міста, але передавав їхню душу через власні твори. 

Сьогодні ми згадуємо Юрія Химича - українського художника, графіка, архітектора та одного з найвпливовіших митців другої половини XX століття, що народився 12 квітня 1928 року. 

Архітектор, що став художником

За освітою Юрій Химич - архітектор. Він навчався у Київському інженерно-будівельному інституті, а потім в аспірантурі Академії архітектури УРСР. Втім, він не зміг втриматися в межах проєктів та креслень, поєднавши архітектуру й живопис.

Химич викладав у київських вишах понад чотири десятиліття, серед них і Академія мистецтв, де він працював вже у статусі професора. Його добре знали як педагога, але ще більше як художника, полотна якого мали неповторну глибину. 

У 1950-х Юрій Химич був одним із найяскравіших акварелістів свого покоління. Потім в його житті зʼявилася гуаш, яка стала для нього способом промовляти до світу. 

“Це було доволі несподівано і не дуже зрозуміло для багатьох його колег... Але Химич знайшов до гуаші свій ключ і підняв її на неймовірну висоту”, - каже мистецтвознавиця Ірина Язикова.

Він не малював, а творив. Композиція, ритм, світло та форма - у митця кожна будівля ставала живим образом, не об’єктом, а суб’єктом мистецтва.

Києво-Печерська лавра у творах Химича

Серед усіх українських пам’яток саме Лавра посідає особливе місце у творчості Юрія Химича. Він малював її знову і знову - з різних ракурсів, у різному освітленні, в різному стані.

Це була не просто любов до архітектури - це була глибока повага до її духовного значення. У його роботах Лавра постає не як ілюстрація, а як стан - молитовний, урівноважений, величний.

Ці та інші роботи Химича зберігаються в музеях та приватних колекціях, вони зібрані в  альбомах та надруковані на листівках. Але, головне, вони залишаються в пам’яті, як візуальна молитва про Київ.

Україна як поліптих

Головним проєктом життя Химича став монументальний цикл “Україна: поліптих” - це своєрідний художній серіал, який він творив пів століття. Митець збирав країну образ за образом, місто за містом. У єдиній стилістиці, з любов’ю й архітекторською точністю він створив портрет України - справжній і впізнаваний.

Його твори виставлялися у Києві, Нью-Йорку, Будапешті та Гельсінкі. Його роботи можна побачити в українських художніх музеях, а триптих “День незалежності” прикрашає стіни Капітолія у Вашингтоні. 

Юрія Химича називають візуальним “Кобзарем” України”. І, мабуть, це найточніше визначення. Бо його твори - не просто мистецтво. Це пам’ять, передана в кольорах, лініях та світлі.