Збереження та відновлення культурної спадщини, семантична війна з росією та міжнародна підтримка стали ключовими темами експертної панелі в межах форуму “Демократичний тиждень Карпатського моря”. 

Ініціатором та модератором панелі  “Культурна спадщина України як елемент національної безпеки” став гендиректор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко. 

Він продемонстрував російські знахідки на території Нижньої Лаври і нагадав як одна з найбільших українських святинь протягом років використовувалась ворогом у семантичній війні проти України.  Очільник установи також презентував стратегічне бачення Заповідника як бастіону української духовності та ідентичності. Зараз відбувається повернення Лаври українцям, щоби кожен з нас не лише усвідомив потужність власної історії, а й побачив свою роль у майбутньому країни. 

“Такі об'єкти, такі національні святині як Лавра об'єднують нас, формують нас і дозволяють бачити наше майбутнє, спираючись на потужний історичний фундамент. Саме за це і воює росія, саме в цій війні Україна має виграти, тому що без збереження національної культурної спадщини, без збереження наших святинь, без фіксації того подвигу, що творять сьогодні наші воїни, ми можемо втратити нашу державу. Ми маємо разом зберегти наше минуле заради майбутнього”, - акцентував Максим Остапенко.

Під час панелі гендиректор Національного музею Революції Гідності та координатор Штабу порятунку спадщини Ігор Пошивайло поділився досвідом роботи й напрацюваннями зі збереження культурної спадщини в межах роботи Штабу. Зараз Україна веде війну не лише за території, а й за історичну памʼять і традиції, що зберегли нас як націю.

“Згуртованість українців і солідарність світу у порятунку нашої спадщини, масштаби культурного Рамштайну увійдуть в літопис російсько-української війни окремою натхненою сторінкою. Досвід України стане важливим для збільшення стійкості світової спадщини у часи кризи. Робимо все для збереження нашої культурної спадщини та запрошуємо до співпраці всіх небайдужих”, - закликав Ігор Пошивайло.

В. о. гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак звернула увагу на те, що ворог і зараз діє тими самими методами, що 90 років тому, влаштовуючи геноцид та намагаючись знищити українців як націю. 

“На окупованих росією територіях у Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях ще в перший рік окупації відбулися публічні руйнування памʼятників, встановлених для вшанування памʼяті жертв Голодомору. Стирання памʼяті про історію України, про мільйони людей, як стали жертвами організованого кремлем геноциду є елементом нового плану зі знищення. Заперечення рф Голодомору є запереченням права України на власну історію», - наголосила Леся Гасиджак. 

Заввідділу міжнародної співпраці Національного музею історії України у II світовій війні Дмитро Гайнетдінов розповів про досвід та виклики у питаннях документування та меморіалізації сучасної війни росії проти України. 

Результатом роботи музею стала перша у світі виставка про повномасштабну війну. Це один з успішних кейсів культурної дипломатії, що підвищує рівень уваги світу до злочинів росії в Україні. У музеї планують репрезентувати події української воєнної історії крізь призму трьох історичних періодів - I Світова війна, II Світова війна і російсько-українська війна від 2014 року.

 “У цій експозиції у нас є задум матеріалізувати думку про те, що нинішнє повномасштабне російське вторгнення може вважатися кульмінацією вирішальної битви українського народу за звільнення від імперської влади. Цей проєкт має стати успішною спробою імплементації наративів про сучасну російсько-українську війну в глобальніший і ширший контекст нашої історії у XX і XXI ст.”, - зазначив Дмитро Гайнетдінов. 

Проректор з міжнародної та навчально-наукової діяльності Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Олексій Ховпун додав, що одним з потужних елементів комплексу, спрямованих на посилення національної безпеки є освітній напрямок. 

“Освітній культурний простір є важливим чинником збереження національної ідентичності та національної безпеки, оскільки він формує свідомих громадян з розвинутою культурною та громадською свідомістю. Наша головна місія полягає у забезпеченні якісного функціонування та розвитку освітнього процесу для формування потужної платформи національної безпеки”, - підкреслив Олексій Ховпун.

Форум “Демократичний тиждень Карпатського моря” проводиться з метою поглиблення співпраці між Україною, державами Північної Європи, Балтії й іншими країнами, а разом з тим консолідацією зусиль для наближення перемоги України.