Науковці наголосили на вагомому значенні реставрації у збереженні спадщини
 
Дослідники з України, Польщі, Німеччини та Сполученого Королівства взяли участь у Третій Всеукраїнській науковій конференції “Історія гуманітаристики ХІХ–ХХІ ст.: збережена спадщина” у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”. Цьогорічний захід присвячено 100-річчю створення Реставраційної майстерні Лаврського музею культів та побуту.
 
На конференції виголошено понад тридцять доповідей. Відкрила захід кандидатка мистецтва, доцентка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Тетяна Тимченко з виступом про діяльність майстерні упродовж сторіччя.
 
У своїх доповідях співробітники Заповідника акцентували увагу на різних аспектах історії реставрації, збереження й дослідження пам’яток Лаврського музею/заповідника у першій половині ХХ ст. Учасники заходу мали змогу ознайомитися з актуальними проєктами, спрямованими на збереження, дослідження й популяризацію історико-культурної спадщини в Україні. Зокрема, кандидатка геологічних наук Ірина Черевко оприлюднила попередні результати комплексного дослідження геоекологічного стану збереження пам’яток. Очільниця Наукового архіву Інституту археології НАН України Олександра Бузько розповіла про реалізацію проєкту «Цифрове сховище пам’яті. Архів Хведора Вовка». Кандидат історичних наук Артем Борисов, представник ВГО “Спілка археологів України”, поділився досвідом збільшення публічності української археології завдяки популяризації наукової спадщини вчених.
 
Значну увагу учасники конференції приділили ролі інтелектуалів у пам’яткоохоронному русі, серед яких Федір Вовк, Агатангел Кримський, Стефан Таранушенко, Борис Антоненко-Давидович, Олекса Баранович, Кость Антипович та інші видатні особистості.
 
Під час заходу йшлося також про новітні підходи до збереження спадщини та відкриття у цій галузі. Кандидатка історичних наук Наталія Булик представила нові джерела про Музей імені князя Василька в Теребовлі. Кандидатка історичних наук Ольга Крайня відтворила події кінця ХІХ – початку ХХ ст. за світлиною із зображенням моделі старого іконостаса Великої Печерської церкви. Докторка філософії Ольга Тіхонова наголосила на важливості застосування GPS-координатів для віднайдення бастіонних замків.
 
Предметом жвавого обговорення стала доля музейних і бібліотечних колекцій в історичній ретроспективі, а також перспектива розширення, збереження й презентації історико-культурних зібрань.
 
На конференціях з історії гуманітаристики, започаткованих у заповіднику 2022 р. до 100-річчя створення Лаврського музею, щороку мають змогу ділитися досвідом дослідники історії українського музейництва, мистецтвознавства, архітектури, пам’яткоохоронного руху, бібліотечної справи та інші. Деякі матеріали, оприлюднені на цих заходах, буде опубліковано у цьогорічних виданнях Заповідника.