Видатний український іконописець і графік Іван Сидорович Їжакевич народився 18 січня 1864 року. У доробку художника близько 20 тисяч творів у царині станкового живопису, графіки, зокрема сотні ілюстрацій до книжок класиків української літератури.

Іван Їжакевич був старшим із 12 дітей нащадка козацького роду Сидора Їжакевича та Марії Мараховської — доньки священика. Мешкаючи на подвір’ї у дядька, хлопець часто спостерігав за учнями Лаврської малювальної школи, а у вільний від служіння час (був посохоносцем у архієрея Богоявленського Монастиря на Подолі) він брав у дядька олівець та папір, відправлявся замальовувати київські пейзажі та храми. Згодом, дядько, вражений талантом небожа, сприятиме його зарахуванню до школи живопису при Києво-Печерській Лаврі. 

Ця школа була першим художнім навчальним закладом Києва, проте вона не давала повноцінної художньої освіти. ЇЇ викладачами були ченці, які в переважній більшості були лише ремісниками іконопису, передаючи учням лише незначні практичні навички, а іноді просто змушували учнів копіювати відомі ікони. Тож, талановитий юнак, набравшись сміливості йде до знаменитої школи малювання Миколи Мурашка, який розгледівши у юного Івана неабиякий талант, прийняв його на навчання одразу ж на старший курс, взявши на роботу в якості свого помічника.  

І. Їжакевич долучився також і до розпису десятків храмів у різних куточках України і поза її межами. Природно, що на чільному місці у його творчості – унікальні зразки монументального малярства, адже митець навчався, а потім і викладав у лаврській іконописній школі. Разом зі своїми учнями він розписував (1902–1910)церкву Всіх Святих над Економічною брамою і Трапезний храм на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Майстер створював ескізи особисто.

Відомо також, що художник таємно облаштовував церкви за радянського тоталітарного режиму (виконав ікони для Покровського храму на Подолі, Свято-Макаріївської церкви, Покровської церкви на Куренівці). І. Їжакевич мав ще й талант драматурга. Він написав кілька пʼєс із сільського життя та підібрав до них музичний супровід. Проте найвизначнішими шедеврами є його неперевершені полотна.

Через складні життєві випробування митець навіть розмірковував над тим, щоб прийняти чернечий сан.

Патріарх українського мистецтва був невтомним і натхненним трудівником на обраній ниві до останнього дня свого довгочасного 98-річного життя.

Тож завітайте до Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, щоб побачити шедеври, створені видатним українським художником, що вражають своєю масштабністю і водночас близькістю до людей.