Протягом 14–15 грудня 2023 року в стінах Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” проходила ХХVІІI Міжнародна наукова конференція “Могилянські читання”. Цьогорічну конференцію було приурочено 950-літтю головного храму Києво-Печерської лаври – Успенському собору. Тому її основною темою стали християнські храми і їхнє дослідження. На наш традиційний науковий форум було подано більше п’ятдесяти доповідей. Окрім киян, на ньому виступили науковці з Харкова, Львова, Луцька, Бережан та інших міст України. Враховуючи військовий стан, іногородні учасники конференції змушені були виступати в онлайн-режимі.  

У четвер, 14 грудня, ранкове засідання було присвячено пам’яткам Києво-Печерської лаври і Києва. Представники науково-дослідного відділу археології НЗКПЛ – начальник відділу Сергій Тараненко разом із науковцями Юлією Мисько, Оленою Махотою і Дмитром Пефтіцем підготували доповідь, присвячену одній з маловідомих пам’яток Києво-Печерської обителі великокняжих часів – братській трапезниці, залишки фундаментів якої можна побачити у палісаднику, що розташовано між Великою Лаврською дзвіницею й Успенським собором. Доповідачка, провідний науковий співробітник відділу Юлія Мисько, привернула увагу до історії археологічних досліджень пам’ятки та окремо зупинилась на проблемах її сучасної музеєфікації: адже наразі залишки цієї споруди ХІІ ст. досить важко назвати привабливим об’єктом для відвідувачів заповідника.  

У спільній доповіді провідної наукової співробітниці заповідника Ольги Крайньої та начальниці відділу давніх актів Центрального державного історичного архіву, м. Київ Ольги Вовк увагу було акцентовано на висвітленні в архівних документах XVIII – початку ХХ ст. проблемних питань з історії Успенського собору, як-то: ступінь пошкодження храму через пожежу в Києво-Печерській лаврі 1718 р.; вплив суспільно-політичної атмосфери імперських часів на ставлення церковної влади до пам’яток української минувшини; доля зображень українських ктиторів в інтер’єрі храму, фіксація в описах ризниці їхніх вкладів тощо. Під час доповіді презентовано тематичну онлайн-виставку, присвячену Успенському собору, розміщення якої на сайті ЦДІАК України було приурочено до початку роботи конференції (https://cdiak.archives.gov.ua/v_950_Soboru_Uspinnia_Bohorodyci.php). 

Розгляд дискусійного питання зміни монументальних розписів Успенського собору від 20-х рр. XVIII до кінця ХІХ ст. продовжила провідна наукова співробітниця заповідника Марина Бардік.  

Великий блок доповідей на ранковій секції було присвячено поховальним пам’яткам Успенського собору. Про археологічні дослідження його некрополя йшлося у виступі провідних наукових співробітників заповідника Наталії Абашиної й Любомира Михайлини; пам’яткознавчий аспект цього питання розкрили провідний науковий співробітник Ярослав Литвиненко і начальник науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва Роман Качан. Лаврському некрополю XVI – XVIII cт. і його значенню в студіюванні історії тогочасної київської еліти присвятила доповідь відома дослідниця Києва ранньомодерного періоду Наталія Білоус. Спогади іноземних відвідувачів Лаври про цвинтарУспенського собору проаналізувала Антоніна Кізлова. Некрополістичну тему конференції доповнила доповідь представниці Національного заповідника “Софія Київська”, завідувачки сектору Ірини Марголіної, яка доповіла про поховання польської князівни Марії Казимирівни у Києво-Кирилівській церкві. 

Ранкову сесію завершила доповідь доцента Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Павла Єремєєва, який ґрунтовно дослідив церковну історіографію Києво-Печерської лаври ХІХ – початку ХХ ст. 

Вечірнє засідання розпочав професор національного університету “Львівська політехніка” Святослав Терський, котрий висвітлив питання археології паломництва за пам’ятками з території Галицького та Волинського князівств. Провідна наукова співробітниця заповідника Мар’яна Нікітенко, на основі своїх попередніх розшуків, поділилася баченням лаврських печер як “вогняної річки” Страшного суду. Заступниця начальника науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва Анна Яненко, за допомогою світлин з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” оповіла про нищення Свенського Успенського монастиря більшовиками 1930 р. Науковиці заповідника – Аліна Варивода, Олена Лопухіна й Наталія Онопрієнко у своїй доповіді дослідили історію вкладів і вкладників барокової церкви Різдва Богородиці, що знаходиться над Дальніми печерами Києво-Печерської лаври. 

Великий інтерес і жваву полеміку серед присутніх викликала доповідь відомої дослідниці Ольги Ковалевської, яка здійснила глибоке джерелознавче дослідження, присвячене жіночим головним уборам України XVII−XVIII ст. 

Про “Холмську колекцію” у зібранні Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, її склад, ідентифікацію і походження пам’яток доповіла  заступниця начальника відділу вивчення мистецької спадщини Ірина Шульц. 

Завершила програму першого дня конференції доповідь провідного наукового співробітника Львівського історичного музею Тараса Рака про зображення релігійного характеру на захисному спорядженні із збірки музею. 
У п’ятницю, 15 грудня, в рамках конференції відбулося засідання двох секцій та науково-практичного семінару “Несторівські студії”. Серед виголошених доповідей під час роботи останнього, слід відзначити виступ провідної наукової співробітниці НЗКПЛ Ірини Жиленко, присвячений прикладам відмінностей в однойменних стародруках, а також провідної наукової співробітниці Національного заповідника “Софія Київська” Оксани Ластовської стосовно висвітленню в записках київського митрополита Серапіона (Олександровського) діяльності іноземців у Києві на початку ХІХ століття. 

Під час роботи секції “Пам’яткоохоронні та музеєзнавчі дослідження” прозвучала низка доповідей, присвячених пам’яткам Західної України. Зокрема, треба відзначити доповідь старшого наукового співробітника Бережанського краєзнавчого музею Володимира Парація щодо подій Першої світової війни в долі сакральної спадщини історичного міста на прикладі м. Бережани та начальника відділу науково-дослідного відділу моніторингу території та нерухомих пам’яток заповідника “Києво-Печерська лавра” Олександра Романченка з аналізом актуальних питань збереження пам’яток храмової архітектури України на прикладі об’єктів Тернопільської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Про пам’ятки Києво-Печерської лаври йшлося в доповідях дослідників з архітектурної частини заповідника: Вікторія Зайцева розглянула особливості відтворення та реставрації розписів Успенського собору, а Катерина Сорока і Віктор Грищенко акцентували увагу на етапах здійснення відбудови заповідника  у 40-х – 60-х роках ХХ ст. Музеєзнавчий напрям представила учений секретар заповідника Наталія Горська, яка доповіла про комунікацію музею через відгуки з відвідувачем на прикладі виставки “Мікромініатюри Миколи Сядристого”. 

На секції “Археологічні дослідження”, що відбулася в приміщенні новоствореної науково-дослідної археологічної лабораторії Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, фахівці, які представляють академічні і музейні заклади Києва, поділилися своїми новітніми археологічними здобутками. Про останні результати моніторингу пам’яток археології під час війни доповів завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАН України Всеволод Івакін (спільну з ним доповідь підготували заступник директора з наукової роботи Алла Буйських і науковці Інституту Дмитро Каравайко, Володимир Гнера і Артем Борисов). Він же доповів про сучасні проблеми та перспективи підготовки облікової документації на пам’ятки археології м. Києва (доповідь підготовлена ним спільно з Іваном Зоценком).  

Про археологічні розвідувальні дослідження залишків Богоявленського собору Києво-Братського монастиря у 2023 р. розповів Сергій Тараненко (він підготував доповідь спільно з Всеволодом Івакіним, Оленою Махотою й завідувачем кафедрою археології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олегом Білинським). Два виступи було присвячено новим археологічним дослідженням Софії Київської: про залишки апсиди північної галереї собору доповів старший науковий співробітник Тимур Бобровський, а про монети XVII–XIX ст. із розкопок у підвалі Трапезної церкви Софійського монастиря – науковці того ж заповідникаВолодимир Савицький і Олександр Ганшин. Про деякі проблеми атрибуції Сахнівської діадеми доповіла співробітниця Скарбниці НМІУ Наталія Малюк. Попереднім результатам науково-рятівних досліджень на вул. Кудрявська, 16-А в 2023 році присвятив свою доповідь Нікіта Шекера (Вишгородський історико-культурний заповідник). На завершення роботи секції Олена Махота доповіла про підготовку наукового видання “Плінфа з позначками та слідами з пам’яток Печерського монастиря ХІ−ХІІ ст. (каталог)”. 

Результати роботи конференції будуть відображені у збірнику наукових праць “Могилянські читання”, який має побачити світ у другій половині наступного року.