Кіммерійська доба

Під час науково-рятівних розкопок на території церкви Спаса на Берестові у 2018–2019 рр. було відкрите поселення пізнього етапу чорноліської культури (ІХ ст. до н.е.), яке отримало назву Печерське-1 (іл. 1). Виявлено понад 300 пам’яток, серед яких, окрім уламків керамічного посуду, є й бронзова прикраса (іл. 2). Ця вісімкоподібна бляшка – перша знахідка такого типу в чорноліських комплексах Київщини.

Пам’яткі чорноліської культури залишило по собі осіле землеробське населення, яке мешкало у Подніпровському лісостепу на початку ранньозалізної доби. В цей час у степу з’являються кочові племена, які дослідники пов’язують з історичними кіммерійцями (іл. 3). Вони відомі з писемних джерел своїми походами до Передньої Азії, війнами з Урарту, Ассирією та скіфами. Агресивний характер кіммерійців змусив їхніх сусідів – чорноліські племена, будувати укріплення.

Саме за кіммерійської доби на півдні Середньої Наддніпрянщини, вздовж річки Тясмин, була збудована лінія чорноліських городищ. Розташовані на невисоких річкових мисах і оточені суцільним валом, вони виконували функцію схованки під час набігу кочовиків. Таким є Лубенецьке городище, кругле в плані з діаметром понад 100 м, захищене валом та широким ровом (іл. 4). Племінними центрами були великі городища (Чорноліське та Суботівське), які мали складну систему укріплень – цитадель посилювалася декількома рядами валів та ровів (іл. 5).

Знахідки ливарницьких форм і скарбів із бронзовим прикрасами на Суботівському городищі свідчать, що воно також було й осередком бронзоливарництва. Саме з таких скарбів походить 40 вісімкоподібних бляшок, подібних до знайденої на Печерському-1 (іл. 6). Ці прикраси зустрічаються в кіммерійських похованнях, ними прикрашали головний убір та частини одягу (іл. 7). Численні знахідки вісімкоподібних бляшок на чорноліських пам’ятках є ознакою їх місцевого виробництва, одним з центрів якого була Середня Наддніпрянщина.

Тиск кіммерійців змусив частину лісостепового населення мігрувати, що спричинило появу на Київщині північної групи чорноліських пам’яток. Наразі вони доволі слабко вивчені, наявність на них оборонних споруд поки що не підтверджена. Але розміщення деяких з них на природніх підвищеннях може свідчити про їх захисний характер. Так, на поселенні чорноліської культури на горі Юрковиці дослідниками прослідковано вал, щоправда, датований ранньослов’янським періодом. Сподіваємось, що подальші дослідження пам’яток Київщини підтвердять існування тут фортифікаційних споруд кіммерійської доби.

Також маємо надію, що при проведенні археологічних наглядів за можливими земляними роботами в радіусі 100 м від церкви Спаса на Берестові нам вдасться зафіксувати залишки фортифікаційних комплексів поселення Печерське-1.

Ілюстрації
Іл. 1. Розкопки на Спаса на Берестові 2018–2019 рр. (під керівництвом С. Тараненка та В. Івакіна)
Іл. 2. Знахідки з Печерського-1
Іл. 3. Кіммерійці (реконструкція Л. Клочко)
Іл. 4. Лубенецьке городище (план та сучасний вигляд)
Іл. 5. План Суботівського городища (за Я. Гершковичем)
Іл. 6. Скарби Суботівського городища (за Я. Гершковичем)
Іл. 7. Реконструкції прикрас степового населення (за Д. Файзулліною)