Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» пропонуємо до вашої уваги гаптований покрівець для літургійної чаші середини XVII ст. (КПЛ-Т-978, 52,0×53,0 см).

Покрівці у вигляді рівнокінцевого хреста призначені для накриття чаші під час літургії, набули поширення у богослужбовій практиці української Церкви з середини XVII ст. і поступово витиснули давню прямокутну форму. Умовна назва фігурних покрівців, що закріпилася у сучасній музейній термінології – «хрещаті». Натомість в описах церковного начиння XVII–XVIIІ ст. їх називали «крилаті» або «складні». Оздоблення хрещатих покрівців передбачало розміщення сюжетної композиції у середній частині виробу, що мала квадратну форму і жорстке укріплення. Зазвичай це були сюжети на тему викупної жертви Христа. На бічних частинах хрещатих покрівців у XVII ст. гаптували зображення архангелів, а з XVIIІ ст. –херувимів.

Хрещатий покрівець з колекції Заповідника виготовлено з темно-рожевого атласу і підшито шовковою тканиною малинового кольору. В центрі золотними, срібними і шовковими нитками вигаптовано престол з Немовлям Христом у літургійній чаші в оточенні чотирьох ангелів. Два з них тримають у руках рипіди (літургійні опахала) із завершеннями у вигляді херувимів. Над престолом зображено сонячні сегменти з променями. Така композиція сформувалася у візантійському мистецтві і символізувала видіння Агнця, який, згідно з пророцтвом Ісайї [57: 7] символічно приносять у жертву під час літургії у Таїнстві Євхаристії. З огляду на це, подібні зображення отримали назву «Агнець Божий». На кінцях покрівця розміщено постаті архангелів Гавриїла, Михаїла, Уриїла і Рафаїла із здійнятими руками. Архангели вбрані як диякони: у стихарі, хрестоподібно перев’язані орарями. Це пов’язано з описами чудесних видінь святим про участь ангельських сил у літургії.

Унікальною особливістю пам’ятки з колекції Заповідника є гаптований напис по нижньому краю: «помѧні г҇и рабу св/ою інокиню Ѳео/досю въ црт҇ві/ своємъ нєбєсномъ». Таке молитовне звернення – традиційна християнська практика, що містично засвідчувала співучасть вкладника богослужбового предмета у літургії. Не виключено, що згадана черниця Феодосія була не лише дарителькою, але й виконавицею твору. Покрівець, що вирізняється надзвичайною майстерністю виконання, належить до нечисленної групи найдавніших українських гаптів, що збереглися донині. Пам’ятку було виготовлено в середині XVII ст. в одному з київських осередків золотного шитва.

Підготувала А. Г. Варивода, к.і.н.,

провідний н.с. науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Покрівець хрещатий. Середина XVII ст.

Іл. 2. Композиція «Агнець Божий» у середнику хрещатого покрівця

Іл. 3. Зображення архангел Михаїла і фрагмент вкладного напису на бічній частині покрівця