У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” представлені два списки чудотворних ікон Божої Матері – Озерянської (1734 року) та Вишгородської (XVII століття). Вони є не лише свідками нашої багатовікової історії, а й символами віри, що надихали й підтримували українців упродовж віків.
У Ближніх (Антонієвих) печерах Київської лаври у крипті навпроти підземної церкви Введення Богородиці до храму (ХІ ст.) спочивають нетлінні мощі знаменитого билинного богатиря Іллі Муромця, день пам’яті якого відзначають 19 грудня.
Серед діячів української культури перших десятиліть ХХ ст. гідне місце посідає постать Данила Щербаківського (1877–1927). У цей буремний період нашої історії саме він з однодумцями боронив від знищення культурне надбання українців, прикладав титанічні зусилля, щоб зберегти для нащадків національну культурну спадщину.
Останнім часом у публічному просторі почали ширитися суперечливі висловлювання щодо благодійного заходу, організованого командою проєкту “Реальна історія” для популяризації української різдвяної традиції. У межах події проводилася зйомка соціального проєкту 1+1 “Здійсни мрію”, який втілює мрії дітей загиблих воїнів.
До 280-річчя Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври та першої річниці Дзвону Пам’яті та Надії на сайті Центрального державного історичного архіву України, м. Київ відкрито онлайн виставку, яка презентує унікальні документи до історії цієї величної архітектурної пам’ятки.
Рівно 25 років тому на північному фасаді церкви Всіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври було відновлено герб її фундатора, гетьмана Івана Мазепи, знищений за наказом російської влади ще на початку XVIII ст. Таким чином, у Києво-Печерському заповіднику почали втілюватись реальні заходи зі вшанування великого гетьмана, що тривають і нині.
У Національному заповіднику “Києво-Печерська Лавра” урочисто освятили та передали військові ікони двом бригадам ЗСУ. Образи, створені у рамках проєкту “Військова ікона”, стали сучасним втіленням багатовікової традиції українського іконопису.
