Запрошуємо на екскурсії до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника!
З чого починалася всесвітньо відома Києво-Печерська лавра? Відповідь підказує назва монастиря – Києво-Печерський. Історія обителі починається з печер, викопаних у пагорбах південніше тогочасного Києва. У «Повісті минулих літ» розповідається про ченця Антонія, який з благословення свого ігумена зі Святої Гори Афон і за промислом Божим оселився в 1051 році у невеличкій печерці на дніпрових схилах. «І почала навколо нього збиратися братія, і він приймав і постригав. І братія, що поселилася з ним, числом 12, викопали собі велику печеру та церкву, келії, які і досі є в печері під старим монастирем».
До Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника прилетіли дві дикі качки. Пернаті розташувалися на галявині біля першого корпусу та Великої Лаврської дзвіниці. Це сімейна пара – качур та качка. Голова качура вирізняється переливчастим синьо-зеленим забарвленням з білою смугою на шиї. Качка вбрана у строкате пір’я. Птахи тішать своєю присутністю відвідувачів Заповідника.
13 (23) квітня 1657 року відійшов у вічність митрополит Київський, Галицький та всієї Руси, український письменник і церковний діяч – Сильвестр Косов. Стефан Адам Косов, у чернецтві Сильвестр народився приблизно 1600 р. у родині православних шляхтичів у маєтку Жировиці Вітебського воєводства (тепер — Республіка Білорусь). 
Напередодні Великого свята Воскресіння Христа, у Чистий Четвер 13 квітня 2017 року у Великій Лаврській Дзвіниці (перший ярус) Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відбулося урочисте відкриття виставки художньої творчості професійних художників і майстрів «
19 квітня 2017 року Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник відвідала делегація на чолі з директором музею «Заборонене місто» 
14 квітня 2017 року у Мистецькому арсеналі відбулася підсумкова зустріч з учасниками ІІІ Освітнього фестивалю «Арсенал ідей». Учасників форуму організатори відзначили Подяками. У межах зустрічі представники музейних та освітніх установ обговорили концептуальні напрямки, ідеї та зміст участі фахівців у наступному фестивалі, що відбудеться навесні 2018 року.
Основна мета проведення науково-практичної конференції «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи» полягає в необхідності узагальнити набутий досвід та визначити нові методи і форми діяльності у музейній педагогіці, а також розглянути процес трансформації основних функцій педагогіки (науково-пізнавальної та освітньо-виховної) до умов конкретного музейного закладу. 
