Чи відомо вам, що іконостас Микільського храму Києво-Печерської лаври так само, як Троїцька надбрамна і Хрестовоздвиженська церкви, було «прикрашено» іконами й із зворотного боку вівтаря. Композиції на зворотній площині іконостаса мали своє тематичне поєднання, що було невід’ємною частиною загальної теологічної програми вівтаря.
Чи відомо вам, що для випікання проскур годилося не будь-яке пшеничне борошно, а лише вищого ґатунку?
Вважають, що фортечну вежу південної ділянки оборонних мурів Верхньої лаври було зведено на рубежі XVII–XVIII ст., але докладних свідчень про неї до середини XVIII ст. не виявлено (іл. 1). Відомі нам її зображення датовані 1780 і 1783 рр. (іл. 2). Вони в цілому відповідають збереженій конструкції.
До Уваги Відвідувачів! з 06.12.2021 р. обмежено вхід до експозиційних та виставкових об’єктів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» особам, які не мають жодного із наступних документів:
Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Духовна культура» пропонуємо до вашої уваги цікавий зразок церковного живопису другої половини ХІХ ст. – портрет ієросхимонаха Феофіла (КПЛ-П-201), що експонується в Музеї історії Києво-Печерської лаври.
Як ми й анонсували минулого тижня, розпочинаємо оповідь про безпосередній процес відродження Великої Печерської церкви – Успенського собору, що тривав протягом 1998–2000 рр.
Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми продовжуємо знайомити вас із колекцією золотарства Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Пропонуємо до вашої уваги срібний золочений потир 1755 р. (КПЛ-М-9518.) – вклад книжкового шафаря Івестіона до лаврського Троїцько-Больничного монастиря.
