Відновлення історичної правди: у Лаврі презентували погруддя Івана Мазепи
У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” презентували бронзове погруддя видатного творця української державності – Івана Мазепи. Подію приурочили до дня Всеукраїнського референдуму 1991 року, коли український народ підтвердив своє прагнення до Незалежності.
Тривалий час влада російської імперії, а потім радянської держави, намагалася заплямувати імʼя очільника Війська Запорозького та викреслити його зі списків лаврських ктиторів.
“Щоб ми – нащадки – знали й пам'ятали, бо саме минуле формує наше майбутнє. І тому зараз ми відроджуємо минуле для того, щоб ми надалі впевненіше бачили наше майбутнє. Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди”, – зазначила в. о. гендиректора Заповідника Світлана Котляревська.
Бронзове погруддя гетьмана, відтворене за прижиттєвою гравюрою авторства Мартіна Бернігерота.
Над проєктом працювали скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов у співпраці з архітектором Віктором Юрківим, дослідницею Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам’яті.
Під час роботи над створенням постаменту майбутнього памʼятника був використаний справжній гранітний цоколь, що залишився після руйнації Успенського собору у 1941 році, а також елементи його різьбленого іконостаса. Цей храм відомий тим, що саме до нього свого часу робили щедрі внески гетьман та його мати Марія Магдалина.
Реалізація проєкту памʼятника стала можливою завдяки фінансовій підтримці Меценатської фундації “OLOS”.
Побачити найточніше скульптурне зображення Івана Мазепи можна у першій залі виставки “Мазепа. Стратегія європейської України” у 4-му корпусі Заповідника (Келіях соборних старців).
Серед експонатів виставки представлено документи мазепинської епохи, твори мистецтва, коштовності, зброя, стародруки, предмети побуту козацької старшини та інші предмети, що презентують Україну кінця XVII — початку XVIII ст.













