Палеобіологічні дослідження матеріалів з розкопок у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику

Під час археологічних розкопок на території Митрополичого саду у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику влітку цього року було проведено дослідження палеобіологічних решток.

Забор біологічних зразків здійснювався методом флотації, тобто органічні рештки збирали з поверхні води після відділення легкої фракції від важкої.

У результаті флотації частини заповнення споруди XVII–XVIII ст. на рівні долівки отримано рештки: антракологічні (деревне вугілля), палеоетноботанічні (зернівки культурних рослин), археозоологічні (кістки риб).

Завдяки тісній співпраці сектора археології Заповідника з академічними інституціями України – Інститутом археології та Національним науково-природничим музеєм проведено визначення отриманих палеобіологічних решток.

Роботу забору біологічних зразків було проведено під керівництвом завідувача сектором науково-дослідного відділу історії та археології Заповідника Тараненка С.П.

Антракологічні визначення провела старший науковий співробітник Інституту археології, канд. істор. наук М.С. Сергєєва.

З 11 зразків вугілля 7 належать сосні (Pinus sp.), 1 – дубу (Quercus sp.), 3 – широколистяним деревам, проте їх рід не визначено через дрібні розміри зразків. Серед зразків репрезентована тільки стигла деревина. Ці породи дерев характерні для мішаних і широколистяних лісів регіону. Деревина сосни і дубу належала до основних видів ділової деревини з широким діапазоном використання.

Палеоетноботанічні визначення проведені старшим науковим співробітником Інституту археології, канд. істор. наук С.А. Горбаненком.

Виявлено 4 зернівки культурних рослин:

2 зернобобові – вики ервилії (Vicia ervilia);

1 зернівка проса (Panicum miliaceum), очищеного від плівок – пшона;

1 зернівка культурної рослини через значну зруйнованість не може бути визначена (Cerealia).

Зважаючи на надзвичайно малу насиченість палеоетноботаніними матеріалами, споруда не може мати відношення ні до зберігання, ні до приготування їжі рослинного походження.

Іхтіологічні рештки визначені науковим співробітником Національного науково-природничого музею канд. біол. наук О.М. Ковальчуком.

Виявлено:

1 кістка – осетр (Acipenser gueldenstaedtii);

4 кістки – лящ звичайний (Abramis brama);

34 лускових пластинки коропових риб;

3 хребці щуки (Esox lucius);

3 кістки та 19 лускових пластинок окуня річкового (Perca fluviatilis).

Таким чином, визначення палеобіологічних залишків істотно розширюють інформацію щодо побуту мешканців Києво-Печерського монастиря у XVII–XVIII ст.

 

YouTube icon
Facebook icon
Twitter icon