Напрестольне Євангеліє з Хрестовоздвиженської церкви

Києво-Печерської лаври

Оклад напрестольного Євангелія 1701 р. з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” – вишукана пам’ятка українського золотарства доби гетьмана Івана Мазепи (іл. 1). До нашого часу збереглося вкрай мало предметів, що демонструють здобутки художньої культури періоду мазепинського бароко. Ці унікальні мистецькі пам’ятки часто нищились у Синодальний період історії Української церкви, руйнувались під час воєн, були об’єктами цілеспрямованих вилучень, організованих більшовицькою владою і нацистським окупаційним режимом. Сьогодні, коли культурна спадщина нашого народу потерпає від дій російських загарбників, пам’ятки українського барокового мистецтва потребують особливої уваги, як зразки досконалого втілення національної самосвідомості і почуття прекрасного.

Згідно з написом на заломі чільної дошки, дорогоцінну оправу для напрестольного Євангелія було виконано 1701 р. для Хрестовоздвиженської церкви Києво-Печерської лаври. Кошти на оздобу надав “недостойний ієромонах Іларіон”, намісник монастиря. Напрестольне Євангеліє, що нині міститься в окладі, не є первісним. Його було надруковано у лаврській друкарні пізніше – у 1746 р., з Євангелія 1733 р., оформленого ілюстраціями видатного українського гравера Аверкія Козачківського.

Яскраву декоративність оправи Євангелія 1701 р. досягнуто сполученням контрастних за фактурою матеріалів: оксамиту темно-вишневого кольору та срібних ажурних визолочених пластин. Це –  один із улюблених художніх прийомів українських золотарів доби бароко. У центрі чільної дошки зображено композицію “Коронування Богородиці” – сюжет, що трапляється на оправах Євангелій нечасто. На кутах у дубових вінках – поясні зображення євангелістів та їхніх символів (іл. 2).

На звороті нижньої дошки окладу представлено тронний образ Богоматері з Немовлям, обрамлений дубовим вінком овальної форми (іл. 3). Під ним – зображення Хрестовоздвиженської церкви, щойно зведеної на Ближніх печерах Лаври коштом соратника Івана Мазепи, полтавського полковника Павла Семеновича Герцика (іл. 4). Фундатор храму невдовзі помер, і його тут поховано. Довгий час в церкві був портрет Павла Герцика і мідна дошка з написом про заснування храму. Ошатне зображення Хрестовоздвиженської церкви на звороті окладу Євангелія 1701 р. облямовано символічним древом, насадженим преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими. В чашечках квітів на його розлогих пагонах вміщено погрудні образи дванадцяти преподобних отців, що спочивають у Ближніх печерах. На кутових пластинах нижньої дошки зображено святих Миколу, Дмитра, Іоанна та Йосипа, –  ймовірно, покровителів роду вкладника Євангелія.

Олена Сергій

Ілюстрації:
1. Напрестольне Євангеліє. Друкарня Києво-Печерської лаври, 1746 р. Оправа: Київ, 1701 р. Папір, дерево, оксамит, литво, карбування, гравіювання, золочення; 41,0×26,0×8,0 см; КПЛ-КН-1937
2. Чільна дошка оправи напрестольного Євангелія. 1701 р.
3. Хрестовоздвиженська церква Києво-Печерської лаври. Сучасний вигляд
4. Нижня дошка оправи напрестольного Євангелія. 1701 р.