Ми продовжуємо розповідь про археологічні дослідження в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври 1977–1979 рр.

Хоча повноцінні археологічні роботи у печерах розпочалися лише навесні 1978 р., співробітниками відділу історії печер Києво-Печерського заповідника ще в кінці 1977 – на початку 1978 рр. вдалося зробити кілька дуже цікавих знахідок, що привернули до цих досліджень увагу професійних археологів. Зокрема, під підлогою, яку звільнили від чавунних плит, виявили фрагменти виробів з дерева, кераміки, скла, шкіри, тканини, а також монети XVI – початку XХ ст.

Кількість знахідок значно зросла після того, як з березня 1978 р. в печерах на постійній основі запрацювала спелеоархеологічна група на чолі з О. Б. Авагяном, що почала розчищати давні відгалуження печер. В їх стінах робили зондажі, завдяки яким було виявлені невідомі до того археологічні об’єкти: крипти, локули, «місця затворів» та ін. 22 травня в одній з локул наукова співробітниця заповідника Майя Ткаченко знайшла скарб шведських і польсько-литовських монет XVI–XVII ст. Вони, найімовірніше, спочатку містилися у шкіряному мішку, від якого залишилися лише невеликі фрагменти. Всього було виявлено 47 мідних і срібних монет. Відкриття цього скарбу надало поштовх новому етапу археологічних досліджень. 26 травня відбулося розширене засідання науково-методичної ради Києво-Печерського заповідника, присвячене знахідкам в Ближніх печерах. На ньому було прийнято рішення продовжити дослідження печер, і було схвалено проєкт плану проведення розкопок – у т.ч. в давніх, закритих для відвідувачів печерних коридорах. Керівництво розкопками доручили науковому співробітнику Інституту археології АН УРСР І. Мовчану.

Роботи тривали до кінця наступного, 1979 р. Науковцями було виявлено і зафіксовано багато знахідок: фрагменти шкіряного взуття, плетені з тонких шкіряних ремінців хрести і шнурки, паски з тисненими малюнками, фрагменти тканини, монети, ковані цвяхи, плінфу, цеглу, а також незначну кількість фрагментів скла, різьбленої деревини, кераміки. В одній з локул, навпроти підземної Введенської церкви, було знайдено антимінс початку XVII ст. з шовкової тканини. Напис на ньому свідчив, що його освятив Єрусалимський патріарх Феофан у червні 1620 р. – під час його перебування в Києві і відновлення тут православної ієрархії. Всі виявлені в печерах речі було досліджено, детально описано і передано до фондів заповідника. Найбільш цікаві з них вже на початку 1980-х рр. експонували на виставці «Історія лаврських печер». А тепер деякі знахідки відвідувачі можуть побачити на постійній виставці «Сторінки історії Києво-Печерської лаври та Заповідника».

Наступного тижня у черговому випуску проєкту «На згадку про Києво-Печерську лавру» ми продовжимо цикл публікацій, присвячених археологічним дослідженням в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври 1977–1979 рр. й розповімо про одну з найунікальніших знахідок –поховання у колодах, що виявили під підлогою печер.

Підписи до ілюстрацій:

01-02. Зондаж і розкриття поховальних локул

03. «Хід Меркурія» – одне з найдавніших печерних відгалужень. На зводі – залишки давніх розписів у вигляді вертикальних рисок

04. Група спелеоархеологів на чолі з О. Авагяном досліджує поховальну крипту на «Ділянці Нестора»

05. Наукова співробітниця заповідника Т. Кусок демонструє знайдений зразок чернечого взуття. Праворуч – Т. Можаровська

06-11. Знахідки, зроблені під час дослідження місць поховань

12. На місце розкопок прибула «інспекція» з Інституту археології АН УРСР. Перша ліворуч стоїть С. Кілієвич, третій – П. Толочко. 30 серпня 1978 р.

13. Музейний наглядач відділу історії печер Д. Головань

14. Археологи-практиканти КДУ В. Прищенко (ліворуч) і В. Назаров