Чи відомо вам, що для випікання проскур годилося не будь-яке пшеничне борошно, а лише вищого ґатунку?

Пшеницю для нього не завжди вдавалось виростити в лаврських господарствах. Найбільш сприятливими були ґрунти в Димерському господарстві, втім, Лавра часто-густо купувала злак, вирощений на тих самих землях, у своїх підданих. І розраховувалась грошима «за продаваемых свиней, вырощенных в просфорическом послушании».

Послушники цього відомства м’яса взагалі не вживали. Зважаючи на це, палатний о. Герман отримав із Духовного собору ордер, згідно з яким мав забезпечити видачу «послушникам в просфорическое послушание добавочного количества олеи». Йшлося про щомісячні додаткові 4 кварти конопляної олії. Якщо звичайна щомісячна порція становила 6 кварт, то кожний послушник в проскурні мав отримувати 10 кварт (понад 12 літрів) олії.

Такий вибір раціону харчування послушниками, які випікали лаврські проскури у 1780-ті рр., очевидно зумовлювався «моральним кодексом» їхнього послуху, адже уподібнюючись іконописцю, проскурник завжди мав перебувати в пості й молитві.

Наталія Литвин

Підписи до ілюстрацій:
Іл. 1. Вид на проскурню і друкарню Києво-Печерської лаври. Початок ХХ ст. (З колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»)
Іл. 2. Проскурки