Чи відомо вам, що лаврські виноградники на схилах Печерних гір славились уже у XVII ст.?

Гора над Дальніми печерами, увінчана церквою Різдва Богородиці, була оперезана виноградною лозою і мала назву «виноградна».

Відомо про два виноградники XVIII ст. поблизу лаврського обійстя: Нижній, що розкинувся попід горою, на якій був лаврський Гостинний двір, та Законюшенний – за Великою лаврською конюшнею, розташованою поблизу Гостинного двору.

Виноградну лозу успішно культивували також на лаврському Либідському подвір’ї й у Китаївській пустині. Осінньої пори грона винограду милували зір і в Архімандричому саду.

У лаврській ключні з урожаю, зібраного на лаврських виноградниках, виготовляли вино. Традиція виготовлення монастирського полинового вина збереглася аж до кінця XVIII ст. Виноградні плоди також зацукровували, робили славнозвісні лаврські цукати – делікатеси, які надсилали до гетьманського та царського дворів.

З недостиглого винограду виготовляли оцет, використовуючи його для різноманітних потреб, зокрема для лікування коней. Свіжим виноградом урізноманітнювали фруктове меню братської трапези.

Лаврський виноград уособлював київське виноградарство і був бажаним презентом для найповажніших осіб: у грудні 1746 р. «винограду свежего барильце» надіслали серед інших презентів графу С. Шереметьєву, за що він висловлював найтеплішу вдячність.

Наталія Литвин

Підписи до ілюстрацій:
Іл. 1. «Виноградна» гора над Дальніми печерами на плані 1674 р., складеному Інокентієм Гізелем