Дорогі друзі! У попередньому дописі рубрики «Відбитки на папері» ми з’ясовували плутанину щодо часу виготовлення негативів Йосипа Кордиша і відбитків з них, а також, чому важливо вивчати спадщину фотомайстрів комплексно https://www.facebook.com/kplavra/posts/6029578787060179. Звернемося до світлин, які було зроблено після 1878 р., і спробуємо розібратись, чому ці фотознімки підривають довіру до першого дослідження історії київської фотографії.

Як ми зазначали раніше, першою ймовірною датою смерті Й. Кордиша вважають 1878 р., саме цю дату наводить Олексій Сімзен-Сичевський у 1928 р., а через 85 років її повторює російський дослідник Анатолій Попов. Що ж до спадщини фотомайстра, то обидва вчені наголошують на тому, що майстерня «разом із негативами» перейшла до давнього компаньйона Йосипа Кордиша – Володимира (Владзимежа) Загорського. На користь цієї теорії вказує довготривалий випуск світлин із старих негативів, відсутність згадки про Й. Кордиша у додатку до роботи В’ячеслава Ізмайловича Срезневського «Справочная книжка фотографа» (1889 р.) і наявність там прізвища В. Загорського.

Втім київські путівники і адрес-календарі кінця ХІХ ст. пропонували подорожуючим фотопослуги Йосипа Кордиша у 1885 і 1890 рр. До того ж під 1885 р. згадано й окремий фотографічний заклад Володимира Загорського по вул. Фундуклеївська (сьогодні – вул. Богдана Хмельницького). Більшої плутанини додає й те, що в путівниках за інші роки обох майстрів не згадано.

Ще одним і найважливішим свідченням про діяльність майстерні Й. Кордиша після 1878 р. для нас є світлина Києво-Печерської лаври (іл. 1), яка за сюжетом дуже нагадує відбиток із минулого допису (https://www.facebook.com/kplavra/posts/6029578787060179. Втім ця світлина зроблена з іншого ракурсу і завдяки цьому на ній закарбовано будівництво корпусу на нижній території Києво-Печерської лаври, який до сьогодні не вцілів (зліва на світлині). «Чотириповерховий корпус із номерами для гостей» на Гостиному дворі зводили у 1878–1882 рр., але відсутність будь-яких натяків на початок будівництва іконописної майстерні, що велося у 1880–1883 рр. (іл. 2) дає підстави визначити час виготовлення першого знімка між 1878 і 1880 рр. Завдяки знімку, на якому закарбовано ремонт Великої лаврської дзвіниці 1879 р., можливо більш точно визначити час виготовлення негатива, а саме від травня по вересень 1879 р.

У наступному дописі ми узагальнимо всі відомі на сьогодні світлини Й. Кордиша та його майстерні, присвячені Києво-Печерській лаврі. Також спробуємо з’ясувати, чому не всі фотографії виходили в серіях і що таке «лагідна комерціалізація».

Підготував Яшний Д. В., к.і.н., провідний н.с.

науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

Підписи до малюнків

Іл. 1. Краєвид Києва: Лавра. Фото – Й. Кордиш. Київ, 1879 р. Державний музей історії Санкт-Петербурга. Інв. №-XII1052ф

Іл. 2. КПЛ-Ф-826. Фотокопія з листівки «№ 16: Киев: Вид на Лавру» видавництво «Шерер, Набгольц і Ко», 1895 р. (фотографія для листівки зроблена між 1893 і 1895). Правіше від Трапезної церкви (в будівельному риштуванні) – корпус Іконописної майстерні