Унікальний фелон з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника представлено на виставці «Харизма Ірану», щойно відкритій у Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. Фелон – це верхнє богослужебне облачення священика, що виготовляється з коштовних тканин. Пам’ятка з колекції Заповідника демонструє рідкісне поєднання в одному церковному творі української вишивки золотними нитками, матерій східного та європейського виробництва. Так, стан подолу, тобто нижня частина фелона у вигляді накидки, пошитий із золотної перської парчі, орнаментованої рядками дрібних різнокольорових квітів, характерними для іранських тканин початку ХVІІІ ст. Французька срібна парча кінця ХVІІІ ст. – початку ХІХ ст. використана для кайми подолу. Верхню частину фелона – оксамитове опліччя – прикрашає гаптування роботи українських майстринь ХVІІІ ст.: три овальні медальйони із зображеннями благословляючого Христа Великого Архієрея, Богородиці і святителя Миколая в оточенні пишного барокового орнаменту.

Наукове дослідження фелона дозволило встановити, що місцем історичного побутування пам’ятки була ризниця Успенського собору Києво-Печерської лаври. У 1818 р. фелон потрапив до собору як вклад молдовського князя Олександра Негри. Варто відмітити, що при створенні твір мав дещо інший вигляд, оскільки його прикрашало опліччя зеленого оксамиту з гаптованим образом Христа на хмарах в оточенні апостолів. У 1920-их рр. фелон надійшов до колекції Заповідника, а у роки Другої світової війни разом з багатьма іншими мистецькими творами зазнав руйнації після вибуху Успенського собору. 1946 р. відбулася перша реставрація рідкісної пам’ятки, під час якої було замінено зіпсоване опліччя і підкладка, нашите срібне мереживо ХVІІІ ст. Фелон неодноразово експонувався на виставках Заповідника.

Варивода А. Г., к. і. н., провідний науковий співробітник