26 липня 2022 року Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” за попередньо досягнутою домовленістю з керівництвом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічого монастиря) на постійне зберігання переданий 340-річний дзвін – дар гетьмана Івана Мазепи до церкви Вознесіння Господнього Києво-Печерського дівочого монастиря. Він є найстарішим у Києві з неперелитих дзвонів. Про це свідчить напис на ньому, який сповіщає, що 1683 р. дзвін передав “Иван Стефанов сын Мазепа” на спомин своїх батьків.

Дзвін зможуть оглянути всі бажаючі з 14:00 28 липня по 1 серпня 2022 року на Соборній площі Києво-Печерської лаври, біля північної стіни Великої лаврської дзвіниці. Після цього пам’ятка буде передана реставраторам Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” для здійснення необхідних реставраційно-консерваційних заходів.

Довідка: Вознесенський Києво-Печерський дівочий монастир знаходився проти Святої брами Києво-Печерської лаври, на місці, де тепер діє “Мистецький Арсенал”. Довгий час його ігуменею була мати гетьмана Івана Мазепи, у чернецтві Марія Магдалена (†1707). Під час Північної війни територія і споруди Вознесенської обителі за наказом Петра І були відчужені на користь військового відомства, з улаштуванням там гарматного двору. У 1768 р. за розпорядженням керівництва Печерської фортеці дзвіницю колишнього дівочого монастиря знесли, а дзвони передали Києво-Печерській лаврі. Одним з них, очевидно, й був дзвін із вкладним написом Мазепи, який з цього часу згадується у документах як годинниковий дзвін Південної вежі Києво-Печерської лаври. У 1816 р. годинник з вежі зняли, а “Мазепин дзвін” перенесли на 3-й ярус Великої лаврської дзвіниці, де він знаходився до німецької окупації Києва. Наприкінці 1941 р. на нижній території Лаври було відновлено діяльність чоловічого монастиря, закритого більшовицькою владою у 1929 р., і “Мазепин дзвін” віддали ченцям. Тривалий час він перебував на дзвіниці Ближніх печер. Чоловічий монастир, скасований знов за часів хрущовських гонінь на Церкву, знов отримав у користування територію Нижньої лаври з 1988 р. за рішенням Ради міністрів УРСР.

Висловлюємо щиру вдячність чернечій громаді Свято-Успенської Києво-Печерської лаври за збереження національної святині та доброчинну передачу Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” для подовження служіння пам’ятки великого історичного значення у музейному просторі.