Видатна пам’ятка українського книгодрукування доби гетьмана Івана Мазепи – лаврське Євангеліє 1707 року

Дорогі друзі! Вже кілька років наші співробітники працюють над створенням на теренах Національного заповідника “Києво-Печерска лавра” музею “Гетьман Іван Мазепа та його епоха”, який має розміститися в Онуфріївській вежі, збудованій коштом великого гетьмана. Беззаперечна актуальність періоду гетьманування І. Мазепи для нашого сьогодення – тогочасні події на століття визначили подальшу долю України – змушують нас саме зараз приділити особливу увагу створенню цього музею. В контексті підготовчої роботи, яка включає й підбір відповідних експонатів, було вирішено продовжити тематичні публікації про пам’ятки Мазепинської доби, перш за все, за матеріалами нашої фондової колекції.

До найвищих досягнень української культури кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. відноситься видання унікального напрестольного Євангелія, яке було надруковане у Києво-Печерській лаврі у 1707 р., в часи гетьманства Івана Мазепи. Книга формату “in folio” (тобто найбільшого, у цілий аркуш – звідси “фоліант”) по праву вважається самим розкішним виданням лаврської друкарні за всі 300 років її діяльності. Вона надрукована на папері найвищого ґатунку, так званому “олександрійському”, має розмір: 61×45×10 см, та загальну кількість аркушів – 318.

Унікальність книги полягає в тому, що це було перше й єдине серед кириличних друків видання Євангеліє-Апракос. В книзі священні тексти розміщені не традиційно, як у Четвероєвангеліях або Євангеліях-Тетр – від євангелістів Матфея, Марка, Луки та Іоанна, а послідовно на кожен день церковного року від Великодня до Великодня, в порядку їх читання по днях тижня та неділях. Варто зазначити, що рукописними Євангеліями-Апракос користувалися ще за Великокняжої доби. Поступово, з XV ст. вони витісняються Євангеліями-Тетр.

Знаменно, що видання цієї книги безпосередньо пов’язане з гетьманом Іваном Мазепою, про що йдеться у передмові до читача. Книга була видана за дорученням “…благородного військ запорозьких вождя, обох сторін Дніпра гетьмана Івана Мазепи…”. Отримавши в дарунок від грецького архімандрита давнє рукописне Євангеліє з Афону, Іван Мазепа, усвідомлюючи його значення та велику цінність, передав книгу у Києво-Печерську лавру. До друку книга готувалася більше двох років: монастирські вчені-богослови перекладали тексти з грецької мови, ретельно редагували їх, сподвижник гетьмана лаврський архімандрит Йоасаф Кроковський написав передмову, у якій виклав історію створення книги.

Надруковане у 1707 р. Євангеліє стало справжнім шедевром українського книгодрукування. Форту (титул) та гравюру до видання в техніці мідериту виконував один з найкращих українських граверів європейського вишколу Данило Галяховський. На форті гравер зобразив св. Іоанна Хрестителя, який був небесним покровителем славетного гетьмана, а також розмістив зображення Успенського собору, щойно перебудованого його коштом. Над виданням працювали високопрофесійні майстри друкарської справи, свідченням чого є кожна сторінка цього видання з друком у дві фарби, з вишуканими заставками, вибагливими ініціалами, орнаментальними рамками та спеціально підібраним шрифтом.

У музейній колекції зберігаються три примірника унікального видання. Ці напрестольні Євангелія мають розкішні срібні оправи прикрашені карбованими орнаментами, які були виготовлені відомими майстрами-ювелірами у XVIII ст. Два фоліанта походять з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Слід підкреслити, що ці пам’ятки українського мистецтва, як і багато інших, збереглися завдяки не одному поколінню музейників, які у сповненому трагічних подій ХХ ст. прикладали чимало зусиль та фахових знань для їх зберігання, дослідження та популяризації.

І сьогодні, коли в Україні йде жорстока війна, розв’язана російською федерацією, українські музейники, усвідомлюючи відповідальність за збереження національної культурної спадщини, роблять все можливе для того, щоб майбутні покоління мали змогу долучитися до культурного надбання минулих століть.

Ірина Шульц

науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

Ілюстрації
1. Форта Євангелія. Гравер Данило Галяховський 1707 р., Київ, друкарня Києво-Печерської лаври
2. Форта Євангелія. Фрагмент з образом Іоанна Предтечі
3. Форта Євангелія. Фрагмент з зображенням Успенського собору Києво-Печерської лаври
4. Євангеліє. Гравер Данило Галяховський 1707 р., Київ, друкарня Києво-Печерської лаври
5. Гравюра “Св. Іоанн Богослов”. Гравер Данило Галяховський
6. Євангеліє 1707 р. в срібній оправі.

YouTube icon
Facebook icon