1000-літтю давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон присвячується : у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відкрили науково-просвітницьку виставку «Благословення Святої Гори Афон»
27 грудня 2016 року у виставковій залі Успенського собору Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відбулося урочисте відкриття науково-просвітницької виставки «Благословення Святої Гори Афон», присвяченої 1000-літтю давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон.
Історичні і мистецькі пам’ятки, що експонуються в межах виставки, висвітлюють окремі важливі аспекти українсько-афонських контактів і внесок видатних діячів України до духовної скарбниці Святої Гори.
Організаторами проекту виступили Міністерство культури України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національна історична бібліотека України, Благодійний фонд «Православний спадок України на Святій Горі Афон», Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, Міжнародний інститут афонської спадщини в Україні, Музей «Православна Україна».
Під час церемонії урочистого відкриття з вітальним словом до присутніх гостей звернулись Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомир Михайлина, Митрополит Вишгородський і Чорнобильський, Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Павел та виконавчий директор Благодійного фонду «Православний спадок України на Святій Горі Афон» Андрій Ус.
Любомир Михайлина відзначив непересічність відкриття експозиції як можливості показати багатогранні, глибокі духовні зв’язки, що протягом століть об’єднували Україну з Афоном.
«Не дивно, що започаткував українсько-афонські духовні контакти засновник Києво-Печерського монастиря Преподобний Антоній. Адже він сам прийняв чернечий постриг на Святій Горі Афон і приніс звідти благословення на Дніпровські пагорби України», – зауважив Генеральний директор Заповідника.
За словами Любомира Михайлини, особливо активно українсько-афонські відносини розвивались у XVII – XVIII століттях, коли велика кількість паломників з України відвідали Святу Гору Афон. Наприклад, в середині XVIII століття колишній запорожець, ієромонах Києво-Печерської лаври Григорій заснував скит Різдва Богородиці, який називали Духовним Запоріжжям.
Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Павел зазначив: «Свята Гора Афон подарувала нам великого подвижника — засновника нашої обителі преподобного Антонія Печерського. Благодать Божа на цьому місці перебуває понад тисячу років. Спасибі Богу, що у нас є зв'язок зі Святою Горою, її духовним та історичним багатством. Люди, які відвідають цю виставку, побачать: все тут нагадує про те, що ми діти Божі. Всі ми люди різного віку і спеціальностей, але у нас одна історія і любов до нашої Церкви і нашої земної Батьківщини». Митрополит Вишгородський і Чорнобильський звернув увагу на важливість збереження культурної спадщини для прийдешніх поколінь та закликав науковців, мистецтвознавців та фахівців у сфері охорони та збереження культурного надбання до співпраці, а також висловив вдячність Любомиру Михайлині та співробітникам Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за облаштування та організацію науково-просвітницького проекту.
Андрій Ус презентував унікальні тривимірні макети – макет Святої Гори Афон (розмір макета – 2,5 м в довжину і 0,9 м в ширину, вага – 180 кг), який за своєю конфігурацією повністю ідентичний рельєфу місцевості Обителі Богородиці, та макет Великої Лаври преподобного Афанасія Афонського (розмір 1200 на 85 см), архітектура якої стала основою афонського будівництва монастирів і деяких скитів. Виконавчий директор Благодійного фонду «Православний спадок України на Святій Горі Афон» назвав створення макетів чудовою нагодою візуального знайомства зі Святою Горою Афон для усіх бажаючих її відвідати. Андрій Ус відзначив роботу експозиційного відділу музейного комплексу та закликав киян та гостей столиці познайомитися з експозицією вже найближчим часом.
Урочистість заходу підкреслили духовні поетичні рядки Блаженнішого Митрополита Володимира, які він присвятив Афону. Поезію прочитав ведучий заходу, начальник відділу музейно-освітньої роботи Заповідника – Олег Топилко.
По завершенні офіційної частини відкриття член авторського колективу створення виставки – старший науковий співробітник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Олена Лопухіна провела для гостей огляд експозиції.
Експозиція «Благословення Святої Гори Афон»
Під час огляду експозиції гості Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника матимуть змогу побачити рідкісні списки афонських чудотворних образів Богородиці з колекції музейного комплексу з дарчими написами, що надсилалися як благословення Святої Гори до України. Афонська мистецька традиція також представлена цінними пам’ятками мініатюрного дерев’яного різьблення – хрестами і іконками XVI – XVIII ст. з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Мініатюрне різьблення по дереву, що вимагало виключної зосередженості, духовної і фізичної напруги, було традиційним рукоділлям афонських ченців.
У межах виставки презентовано унікальний тривимірний макет Святої Гори Афон (розмір макета – 2,5 м в довжину і 0,9 м в ширину, вага – 180 кг), який за своєю конфігурацією повністю ідентичний рельєфу місцевості Обителі Богородиці, та 3-D макет Великої Лаври преподобного Афанасія Афонського (розмір 1200 на 85 см), архітектура якої стала основою афонського будівництва монастирів і деяких скитів.
Відвідувачі зможуть ознайомитися з історичними матеріалами і меморіальними речами, пов’язаними з видатними дослідниками Афону ХІХ – початку ХХ ст., які жили і працювали в Києві. Вперше експонується ікона «Св. Олексій, людина Божа», написана на Афоні і доставлена до Києва «на молитовну пам'ять» про видатного вченого, дослідника афонської спадщини – Олексія Дмитрієвського.
Також на виставці представлена копія зображення Святої Гори Афон зі стінопису Церкви Всіх Святих 1906 року – єдиний зразок давньої традиції зображення Афону в храмах Києво-Печерської лаври.
Різноманітні експонати Музею «Православна Україна» – книжкові видання, фотографії, хромолітографії з видами Афону і його окремих обителей розкривають тему вшанування афонських святинь і паломництва до Святої Гори протягом ХІХ – початку ХХ ст. Окремий комплекс складають матеріали, пов’язані з історією подвір’я афонського Свято-Іллінського скиту в Одесі. Серед них – реліквії преп. Гавриїла Афонського – організатора одеського афонського подвір’я.
Відвідувачі матимуть змогу відслідкувати зв'язок Києво-Печерської лаври зі Святою Горою Афон – як в історичній перспективі, так і в сучасності, усвідомити внесок українців до духовного надбання Афону у XVII – XVIII ст., дізнатися про історію українських обителей на Афоні (Чорний Вир, Свято-Іллінський скит), побачити афонську мистецьку традицію іконопису, ювелірного мистецтва тощо.
Експозицію «Благословення Святої Гори Афон» можна буде відвідати до 20 квітня 2017 року за адресою: вул. Лаврська, 9, виставкова зала Успенського собору Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.






















