Шанування чудотворної ікони «Успіння Богородиці» або «незгасна» свічка ізюмського полковника Федора Краснокутського

Впродовж століть склалося чимало практик шанування чудотворної ікони «Успіння Богородиці» – головної святині Успенського собору Києво-Печерської лаври. Зокрема, при чудотворному образі містилася свічка або лампадка, підтримання «незгасності»  яких було окремим видом жертводавства.

Полковник Ізюмського полку Федір Краснокутський із 1744 року щорічно жертвував 25 руб. на підтримання «незгасної» свічки при чудотворній іконі «Успіння Богородиці». Мотивація вкладу виходила з обітниці та бажання молитовного поминання, що неодноразово було підкреслено в листах, адресованих в Лавру. Гроші вкладник передавав через ченців Новопечерського Зміївського Спасо-Миколаївського монастиря, та їх витрачали на купівлю дерев’яного масла для лампадки.

Отримавши пожертву, печерські ченці відправляли молебень перед чудотворною іконою за здоров’я Федора та членів його родини; постійно здійснювали поминання роду Краснокутського за Літургією. У 1764 році ізюмському полковнику на знак вдячності було надіслано книгу Новий Завіт та ікону прпп. Антонія і Феодосія.

Для читання заупокійної молитви за себе Федір Краснокутський також обрав Києво-Печерську лавру. Він заповів 2000 руб. для того, щоб біля Успенської ікони 40 років горіла «незгасна» свічка в пам’ять про нього. За рішенням Духовного собору, рід Федора Краснокутського приписували поминати в Успенському соборі, на Ближніх і Дальніх печерах, в Троїцькому больницькому монастирі, а також у  Китаївській і Голосіївській пустинях. Термін підтримання «незгасної» свічки відраховували з 1770 по 1810 роки. Загалом коштом ізюмського полковника лампадка горіла щонайменше 66 років. Щоб умови вкладу не забули, їх зафіксували у відповідному ордері, який був наказ зберігати, а копію з нього тримати у Великому Синодику поруч з записом роду Краснокутського.

Список ілюстрацій:

1. Ікона «Успіння Богородиці» з накладними срібними дверцятами. Друга половина XVII ст.

2. Ікона «Успіння Богородиці». Початок XX ст.

3. Іконостас Успенського собору XVIII ст. з чудотворною іконою «Успіння Богородиці» над Царськими вратами. Фотографія. Початок XX ст.

4. Срібна позолочена лампада. XVI ст.