Шановні відвідувачі, поки експозиційні об'єкти Заповідника призупинено для огляду, пропонуємо Вам провести ці дні пізнавально.
Цікава інформація про архітектурні пам'ятки Заповідника.

Келії соборних старців

Унікальний зразок монастирського житла XVI–XVIII ст. Тут протягом кількох століть мешкали старці (духівник, економ, проповідник та ін. – члени Духовного собору Києво-Печерської лаври – дорадчого органу, який вирішував питання внутрішнього життя монастиря). Перше графічне зображення чернечих келій на цьому місці зробив у 1584 р. львівський купець Мартин Груневег. У 1720–1721 рр. збудовано цегляний корпус у стилі бароко з приєднанням залишків мурованих келій XVI–XVII ст., що вцілили після пожежі 1718 р. Довжина корпусу – 140 м, ширина – 6 м. Він складався з 11-ти окремих келій, планування яких походить від традиційного українського житла на кшталт «хата і сіни» й «хата на дві половини». Разом з прибудовами і келіями, розміщеними з тилу корпусу, що слугували господарськими приміщеннями та житлом послушників, корпус утворює дворовий простір, де раніше були так звані “засоборні задвірки” – невеликі сади, комори, льохи тощо. Тривалий час у корпусі проходили засідання Духовного собору Лаври, проживав лаврський намісник (до початку ХІХ ст.), архієреї з Греції, Сербії, Далмації. Після націоналізації Києво-Печерської лаври корпус і далі використовували як житловий, а наприкінці 1920-х рр. тут розмістили відділ нумізматики Музею культів і побуту, на базі якого планували з часом відкрити Всеукраїнський музей нумізматики. У 1942–1943 рр. корпус зазнав суттєвих руйнувань, у 1953–1963 рр. його відреставрували. У повоєнний час у ньому було поштове відділення, народний суд. З середини 1950-х рр. використовують під експозиції Заповідника.

#янакарантині, #музейзафіліжанкоюкави, #stayathome, #museumcoffeebreak, #museumteabreak