У Києво-Печерській лаврі вшанували преподобного Нестора Літописця — історика, письменника та ченця, з ім’ям якого пов’язаний розвиток писемної культури на українських землях.

День пам’яті Нестора Літописця відзначають 27 жовтня, у День української писемності та мови. Для Лаври його постать поєднує релігійну та культурну історію: тут його шанують як святого та одного з тих, завдяки кому монастир став осередком книжності й знань.

З цієї нагоди заступник гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з наукової роботи Костянтин Крайній, голова Печерської райдержадміністрації та працівники бібліотек району поклали квіти до памʼятника Нестору Літописцю.

Напередодні братія монастиря урочисто перенесла мощі святого з Ближніх печер до Хрестовоздвиженського храму. Там звершили всенічне бдіння, а вранці 27 жовтня — святкову літургію, яку очолив Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Мощі Нестора тимчасово перебуватимуть у храмі для поклоніння вірян на час урочистих богослужінь.

Крім того, монахи та семінаристи долучилися до команди Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», щоби вперше разом написати Радіодиктант національної єдності в Трапезній палаті.

Генеральний директор Національного заповідника Максим Остапенко сподівається, що надалі в цей день Лавра щороку збиратиме науковців, ченців і всіх, кому близьке українське слово.

«Сподіваюся, що саме тут, у Києво-Печерській лаврі, відбуватимуться події, які продовжуватимуть нашу історичну традицію, наше слово, нашу мову. І водночас об’єднуватимуть громадськість, науковців, усіх небайдужих до української мови та братію української Лаври — прямих продовжувачів традиції Нестора Літописця», — зазначив Максим Остапенко.

Блюститель Дальніх печер архімандрит Макарій також писав спільний диктант у Трапезній палаті. Для нього це стало зворушливим досвідом і зміцнило бажання щороку доєднуватися до Радіодиктанту.

«Це справді був щемливий момент. Коли до ефіру долучилися українці з різних куточків світу — Антарктиди, Канади, Швейцарії, Німеччини, — я особисто відчув силу українського коріння й українського духу. Цей диктант має писати кожен свідомий українець», — поділився Макарій.

У Києво-Печерській лаврі шана до українського слова нерозривно пов’язана з пам’яттю про Нестора та його працю, яку зберігають музейники й ченці. Сьогодні українська мова знову сповнює святиню — звучить у молитві, під час екскурсій і культурних подій, а також у звичайних розмовах. Як і має бути в українській Лаврі.