Чверть століття тому Успенський собор Києво-Печерської лаври постав із руїн. Його відбудова стала символом духовної сили та відновлення України. 

Тепер, коли святиня відзначає 25-річчя свого відродження, у стінах Лаври зібралися понад 30 провідних науковців, архітекторів, реставраторів і викладачів, аби осмислити цю подію та її значення для сучасності. 

“Як відродився з руїн Успенський собор, унікальна святиня православного світу, так відбудується після тяжких випробувань і наша славна Україна. Це не лише храм — це символ стійкості й віри нашого народу”, – підкреслив національний координатор ІККРОМ в Україні Анатолій Антонюк.

Оскільки серед учасників круглого столу були й ті, хто безпосередньо долучався до відродження собору, розмова вийшла дуже предметною. Під час круглого столу обговорили не лише історію відновлення храму, а й сучасні виклики. 

Йшлося про складні проєктно-конструкторські рішення, інноваційні методи реставрації, археологічні та архітектурні дослідження, а також про унікальні особливості стінопису. 

Експерти наголосили на необхідності постійного інструментального моніторингу. Адже велична споруда, зведена у складних інженерних умовах і відроджена за новітніми технологіями, вимагає регулярного спостереження за її станом та своєчасного реагування на можливі зміни.

Важливим акцентом стало питання створення власної реставраційно-виробничої бази, яка дозволить відновлювати не лише лаврські, а й інші святині, зруйновані війною. 

Також пролунала пропозиція про співпрацю між Заповідником та Київським національним університетом будівництва і архітектури, що дасть змогу залучити молодих фахівців до збереження культурної спадщини.