Лаврські легенди найчастіше сприймають із зрозумілим захопленням, і вони мають безліч шанувальників. Водночас для бажаючих з’ясувати історичну правду – це часто-густо відправна точка «розслідування». Наразі зупинимо увагу на поширеній в електронній мережі репродукції листівки початку ХХ ст. шведського видавництва «Granberg» із зображенням Північної («Малярної») вежі Києво-Печерської лаври (іл. 1). Воно супроводжується помилковим підписом – «Мазепинська вежа» (очевидно, похибка замовника). Це дає привід коментаторам інколи відносити споруду до XVIII ст. й плутати її з Онуфріївською («Палатною») вежею. Останню, дійсно, було зведено у часи великого будівництва у Києво-Печерській лаврі стараннями гетьмана Івана Мазепи, на межі XVII–XVIII ст. Поширенню домислів стосовно Онуфріївської вежі, зокрема, що це було житлове приміщення – «палати Мазепи», також сприяла листівка з невірним підписом – «Домъ гетмана Ивана Мазепы въ Кіево-Печерской лаврѣ» (російське «Издательство Контрагенства А. С. Суворина и К^о») (іл. 2). Звичайно, гетьман у вежі оборонного муру не мешкав навіть тимчасово. А її назва за функціональним призначенням – «палатна» означала всього-на-всього комору для зберігання різного краму.

Нагадаємо, що зображена на листівці початку ХХ ст. як «мазепинська» Північна – так звана «Малярна» вежа стоїть на розі між надбрамною церквою Всіх Святих і Онуфріївською вежею. Її побудовано у 1838–1841 рр. за проєктом підполковника І. Дзічканця на місці цегляної вежі 1698–1701 рр., повністю розібраної через значні деформації. Однак конструктивні й стилістичні особливості старої будівлі було повторено в новому виконанні (окрім покрівлі зі шпилем і флюгером, що відповідали вже стилю ампір). Це збиває з пантелику навіть знавців архітектури, і пояснює помилкове датування й визначення стилю, які можна побачити в публікаціях (іл. 3, 4).

Багато «найменувань» закріпилось за лаврськими спорудами і окремими ділянками території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» у ХХ ст. Інколи вони віддзеркалюють актуальні для свого часу гіпотези (як-то «Ковнірівський» корпус). Так з’явилась і назва «Малярна» вежа. Вона пов’язана з припущенням щодо функціонування лаврської малярні до пожежі 1718 р. на другому поверсі первісної Північної вежі, яку розібрали у ХІХ ст. Документально підтверджено післяпожежне розміщення малярної майстерні у корпусі «майстрових» (тепер більш відомому як «Клірошанський»). Йому присвятимо наступні нотатки з історії лаврської архітектури.

Ольга Крайня

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Листівка із зображенням Північної вежі 1838–1841 рр. з підписом, що помилково відносить її до часів гетьмана І. Мазепи.

Іл. 2. Листівка із зображенням Онуфріївської вежі, що невірно інтерпретована як «Дом гетмана Ивана Мазепы»

Іл. 3. Північна («Малярна») вежа Києво-Печерського монастиря. Фасад. Середина ХІХ ст. (КПЛ-ПЛ-213)

Іл. 4. Сучасний вигляд Північної («Малярної») вежі. Червень 2021 р. Фото К. Крайнього.