Афонські ремінісценції в архітектурі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Російсько-українська війна перервала масштабні ремонтно-реставраційні роботи на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», розгорнуті 2021 р. у межах Програми Президента України «Велика реставрація». За першої можливості, наші фахівці здійснюють заходи зі збереження пам’яток у належному стані та привертають увагу до їхнього всесвітнього значення (іл. 1).

Напередодні святкування християнами східного обряду Воскресіння Христового відкрито для відвідувачів давню пам’ятку архітектури – церкву Спаса на Берестові. У зв’язку з цим пропонуємо згадати, які архітектурні особливості найдавніших храмів на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» вказують на вплив константинопольської будівельної школи, традиції якої наслідували зодчі монастирів Афону. Адже обитель «на горах Київських» заснована в ХІ ст. за благословенням, яке прп. Антоній Печерський отримав від ігумена Святої Гори Афон.

Найдавніші храми Києво-Печерського монастиря – Успенський собор і Троїцька надбрамна церква, а також церква Преображення Господнього (Спаса на Берестові), що стоїть на північ від лаврських «мазепинських» мурів, – хоча й фрагментарно, але зберегли характерні ознаки архітектури афонського типу.

За час свого існування (а це понад 9 століть) найменших конструктивних змін з названих храмів зазнала Троїцька церква. Історики архітектури сходяться на тому, що вписана в систему мурів надбрамна церква виконувала також типову для середньовічного міста/монастиря функцію оборонної вежі (іл. 2, 3). Вона розташована із західного боку обителі, найвразливішого в разі нападу. Це очевидно як з рельєфу прилеглої місцевості, так і зі старого топоніму «боярак Душогубиця». Церква-вежа мала вхід на другому ярусі, до якого первісно вели дерев’яні сходи. У нижньому ярусі була келія воротаря (грец. pyloros або portaris), котрий на світанку відчиняв, а перед заходом сонця зачиняв монастирську браму. На випадок ворожого прориву з протилежного боку знаходився вихід на схил Дніпра (грец. parapylida або paraporti).

Троїцька надбрамна церква, Успенський собор і церква Спаса на Берестові первісно були однобанними, хрестовокупольними з опорою на стовпи, що добре прослідковується за їхніми планами (іл. 4, 5). Це характерно для храмового будівництва Афону, зразковим прикладом якого вважають головний собор (католікон) Великої Лаври св. Афанасія, зведений 963 р. (іл. 6). В Успенському соборі Києво-Печерської лаври зі старої частини збереглись, зокрема, фрагменти вівтарної стіни з типовими для константинопольської школи зодчества півколами апсид (іл. 7).

Церкву Спаса на Берестові розбудовано на основі вцілілого від ХІІ ст. нартекса західної частини. Її первісні розміри можна уявити за відтвореними контурами давніх фундаментів ззовні добудованої у XVII ст. вівтарної стіни (іл. 8).

Обабіч нартекса, або з одного боку великих визначних церков афонського типу зазвичай влаштовували каплички. Такі добудови, що розширили загальний об’єм храмів, спостерігаємо й у Спаській та Успенській церквах.

Афонські ремінісценції загалом присутні у композиції всього архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври, центром якого є Велика Печерська церква – Успенський собор. Неподалік нього, серед дерев – ківорій над джерелом з напівсферичною банею на тонких опорах-колонах (іл. 9). Він певною мірою нагадує афонський фіал з фонтаном, який освячується в перший день кожного місяця і на Водохрещу (іл. 10). На південь від головного храму – лаврська трапезна з церквою в ім’я прпп. Антонія і Феодосія Печерських, по периметру соборної площі – інші споруди, з особливостями яких буде продовжено знайомство у наступних випусках нашої рубрики.

У статті використано матеріали з книги: Sotiris Kadas “Mount Athos: An Illustrated Guide To The Monasteries And Their History” (Athens, 1980)

Ольга Крайня

Підписи до ілюстрацій
1. Відреставрований 2021 р. південний фасад Троїцької надбрамної церкви (фото 20.04.2022)
2. Троїцька надбрамна церква. Східний фасад. Початок ХХІ ст.
3. Афон. Каракалл (вхідна вежа). 1970-ті рр.
4. Плани найдавніших церков на території НЗ «Києво-Печерська лавра»: а) Велика Печерська церква (Успенський собор); б) Троїцька надбрамна церква; в) церква Спаса на Берестові
5. Первісний вигляд храмів: а) Велика Печерська церква (реконструкція Миколи Холостенка); б) Троїцька надбрамна церква (реконструкція Юрія Асєєва); в) церква Спаса на Берестові (реконструкція Юрія Асєєва і Віктора Харламова)
6. Собор Великої Лаври на Афоні. 1970-ті рр.
7. Східний фасад Великої Печерської церкви з фрагментами вівтарної стіни кінця ХІ ст. (фото 20.04.2022)
8. Церква Спаса на Берестові (фото 20.04.2022)
9. Ківорій над джерелом біля Успенського собору (фото 20.04.2022)
10. Фіал для освячення води. Афон. 1970-ті рр.