Шановні друзі! Пропонуємо до вашої уваги ювілейний, 50-й випуск фотопроєкту «На згадку про Києво-Печерську лавру»
Цього тижня ми завершуємо розповідь про археологічні дослідження в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври 1977–1979 рр.
Під час досліджень печер одними з найбільш цікавих і, можливо, неочікуваних за результатами стали роботи у т.зв. ходах «Нестора» (загальна довжина 76,5 м) і «Меркурія» (65,1 м). Свої назви вони отримали від імен преподобних, біля гробниць яких починаються – Нестора Літописця і Меркурія, єпископа Смоленського. Це найдавніші ділянки печер, які практично повністю зберегли свій первісний вигляд. Вони позначені на плані печер 1661 р., втім, лише схематично. Майже впродовж трьох століть ці ділянки було ізольовано від основної частини печери. Лише в середині 1930-х рр. було проведено обстеження «ділянки Нестора». Втім, тодішніх дослідників цікавили, передусім, антропологічні матеріали, які можна було б використати для антирелігійної пропаганди: на цій ділянці і до сьогодні можна побачити великі скупчення промаркованих у 1930-ті рр. людських кісток. Знову її для дослідження було відкрито 17 березня 1978 р. – в перший день роботи в печерах групи спелеологів на чолі з Олександром Авагяном. Певною несподіванкою стало відкриття великої кількості графіті – настінних написів накреслених гострим предметом на ґрунті. Для їхнього розшифрування було вирішено звернутись до відомого фахівця, професора Сергія Олександровича Висоцького. Вже за кілька днів, 22 березня, він відвідав печери, зробив замальовки та сфотографував найцікавіші написи. Більшість написів було датовано першою половиною ХVIІ ст. Вони містили ім’я, прізвище паломника і дату відвідування печер. Частина написів була зроблена польською, а одна – вірменською мовами. Особливий інтерес становив найдавніший напис, знайдений над входом до келії, якою закінчується «ділянка Нестора». Текст напису, що зберігся, читається так: «В рік 1150 викопали це місце для покладення [тіла]…». Далі, мабуть, йшло ім’я небіжчика, а в шостому рядку, що починається літерами Н.М.: «[мир праху його]» – звичайна в таких випадках приписка (іл. 1).
13 липня 1978 р. біля гробниці Іллі Муромця під шаром побілки знайшли фрагменти олійного живопису. З метою виявлення інших фрагментів настінного живопису художники-реставратори вздовж всього печерного лабіринту зробили зондажі та обстежили всі коридори, включно з давньоруськими ділянками. Було відкрито значні за площею фрагменти стінопису, і в 1979 р. Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна виробнича майстерня розробила методику, техніку та технологію консерваційно-реставраційних робіт, які здійснили у тому ж році.
Отже, до роботи в Ближніх печерах залучали різноманітних фахівців – археологів, спелеологів, палеографів, дендрологів, хіміків, антропологів, художників-реставраторів, мікробіологів, геодезистів. За два роки на площі 522 м було досліджено 195 об’єктів, з них локул – 133, крипт – 16, зондажів – 15, поховань під підлогою – 17, розчищено фрагменти настінного живопису, знайдено велику кількість різноманітного археологічного матеріалу і графіті.
Зрештою, після завершення реставраційних робіт, у 1980 р. Ближні печери було відкрито для відвідувачів. Екскурсанти мали змогу оглянути весь лабіринт, після чого вийти до Хрестовоздвиженської церкви, де на них чекав також оновлений інтер’єр храму, через притвор якого відвідувачі потрапляли на подвір’я.
На завершення хочеться назвати співробітників відділу історії печер, що брали участь в археологічних дослідженнях 1977–1979 рр. Це Л. П. Корж – завідувач відділу; В. М. Любашенко (Колпакова) – завідувач сектору Ближніх печер, з 1.01.1979 р. – завідувач відділу; М. В. Ткаченко – завідувач сектору Дальніх печер, науковці Т. М. Кусок, Т. М. Король (Можаровська); наглядачі Д. К. Сафронюк , Ю. О. Толкачов, Д. Головань. Крім того, велику роботу під час укладання археологічного звіту здійснили науковці відділу Є. Ф. Чередниченко , Т. Д. Бойко, О. А. Воронцова.
Наступного тижня випуск проєкту «На згадку про Києво-Печерську лавру» буде присвячено відвідувачам Києво-Печерського заповідника 1970-х рр.
Підписи до фотографій:
01. Напис 1150 року
02. Графіті на стіні однієї з келій «Ділянки Нестора»: ліворуч – автограф ченця Супрасльського монастиря; праворуч вгорі – напис вірменською мовою; праворуч внизу – польською
03-06 Графіті ХVIІ ст. з «Ділянки Нестора»
07. Давньоруський напис на стіні крипти №18 «Сущий Владыко Человеколюбец, Господи, Иисус Христос, не причисли нас [обоих] по левую руку [к грешным], но по правую [к праведным], когда провозгласит Архангельская труба [Твое Пришествие. Аминь]» (реконструкція Т. Бобровського)
08-11. Роботи з відкриття живопису
12. Співробітники відділу історії лаврських печер. Зліва направо: Т. Король (Можаровська), В. Любашенко (Колпакова), Л. Корж, Т. Кусок.