Дорогі друзі!  Представляємо до вашої уваги нові археологічні знахідки та невідомі артефакти з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. 

Голосники. Частина І

У фондах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зберігаються фрагменти специфічної будівельної кераміки – голосників.

Голосники – керамічні опуклі посудини різних форм (горщики, корчаги, глеки, амфори), що використовували під час будівництва давньоруської храмової архітектури (іл. 1). За історичними даними голосники-резонатори переважно закладали в п’ятах парусів куполів, а також в основі склепінь приміщень храму. (іл. 2). Трапляються повністю замуровані посудини, що заповнені мурувальним розчином та з порожньою внутрішньою частиною, що виходить горловиною у внутрішню частину храма (іл. 3). На думку дослідників давньоруської монументальної архітектури (П. Раппапорта, М. Каргера тощо), голосники, заповнені розчином слугували для розвантаження конструктивних елементів храму – полегшенню навантаження на склепіння. Порожні ж зазвичай містилися горловиною до вівтарної частини храму, що дає можливість припустити, що їх використовували для покращення акустики під час богослужінь.

На сьогодні голосники зафіксовано в чотирьох давньоруських пам’ятках на території Заповідника: Успенському соборі, Троїцькій надбрамній церкві, давньоруській Трапезниці та церкві Спаса на Берестові. Про це ви дізнаєтесь у наступних випусках нашої рубрики.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Голосники

Іл. 2. Склепіння Троїцької надбрамної церкви з вмурованими голосниками

Іл. 3. Схема розміщення голосників у давньоруській храмовій архітектурі

Іл. 4. Голосники. Софійський собор

Іл. 5. Голосники. Михайлівський Золотоверхий собор