Настінна композиція Трапезної палати при церкві Прпп. Антонія і Феодосія Печерських «Чудо на Тиверіадському озері»

(до 970-ліття першої літописної згадки про Києво-Печерську лавру)

Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми продовжуємо знайомити вас із розписами Трапезної палати при церкві Прпп. Антонія і Феодосія Печерських.

У 1903 р. Георгій  Іванович  Попов у Трапезній палаті створив настінну композицію «Чудо на Тиверіадському озері». Там проявилася майстерність лаврського митця. Найбільш виграшно живописний потенціал Г. І. Попова відображує у картині її пейзаж. Досить неординарним для манери митця стало трактування води. Під час її зображення художник прагне до максимальної ілюзорності. Йому вдалося передати ефемерну дзеркальність, яка здатна змінювати обриси предметів під час ледь помітного коливання поверхні. Кола, що розходяться від ніг апостола Петра створюють кольорові рефлекси, які миттєво зламує водна субстанція. Про виграшне використання рефлексів на передньому плані картини писав ще в середині ХІХ ст. Делакруа. Він зазначав, що цій прийом значно підсилює декоративний ефект живопису. Передній план «Чуда на Тиверіадському озері» повністю ілюструє цю тезу. Також Г. І. Попов бере до уваги досвід зображення води, застосований^. видатним російським митцем Олександром Івановим у картині «Явлення Христа народу».

Більш сучасні своєму часу, т.зв. «рубежу століть», спостереження прийшли з іншої сфери живописного пізнання природи – пленеру. Г. І. Попов застосовує їх під час використання прийому контражур. Фігури учнів, які тягнуть із води сітки з рибою, повернено спиною до призахідного сонця, – світло лягає на плечі одного й на спину іншого апостола вузькою смужкою, золотавим контуром. Із урахуванням взаємної дії світла й повітря майстер «виліплює» у картині торс і руки Петра, застосовує тонке прозоре лесирування з метою показу сріблястості волосся. Вологість озерної атмосфери згладжує, розсіює обриси мису-«оази», розміщеної в композиції на рівні голови Христа.

Проте фігура Ісуса є непідвладною мінливому впливу світла: художник залишається тут консервативним і послідовним у трактуванні образа воскреслого Господа, уникаючи як сонячних відблисків, так і тіньових акцентів.

Підготовлено Пітатєлевою О. В., с.н.с.

науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

Підпис до ілюстрації

Г. І. Попов «Чудо на Тиверіадському озері». Розписи Трапезної палати при церкві Прпп. Антонія і Феодосія Печерських. 1903 р.